Навчання системі мови

Фонетика. Програма курсу іноземної мови повинна передбачати корекцію вимови, її вдосконалення у процесі читання вголос і усного висловлювання. При цьому особлива увага приділяється анотаційному оформленню речення (поділ на інтонаційно-смислові групи — синтагми, правила розміщення фразового і логічного наголосу, наголосу у двоскладових і багатоскладових словах). Вимова відпрацьовується на матеріалі текстів для читання, у спеціальних фонетичних вправах і при виконанні лабораторних робіт.

Лексика. На кінець курсу лексичний запас повинен складати не менше 3-4 тис. лексичних одиниць (у т.ч. близько 1 тис. фахових термінів). При вивченні професійної лексики слід акцентувати увагу на багатозначності слів, способах словотворення, синонімії і омонімії, вживанні фразеологічних словосполучень, скорочень, умовних позначень, формул, символів тощо.

Граматика. Навчання полягає у відпрацюванні практичних умінь і навичок. Особливу увагу слід приділити складним синтаксичним конструкціям, зворотам з неособовими дієслівними формами, пасивним конструкціям, багатоелементним означенням, усіченим граматичним конструкціям, емфатичним та інверсійним структурам, засобам вираження змістового (логічного) наголосу, модальності та іншим граматичним особливостям наукового стилю мови.

Навчально-методичні матеріали з курсу

Навчальними текстами може бути оригінальна наукова і художньо-публіцистична література, а також наукова періодика. Рекомендується користуватися збірниками оригінальних статей, підготовлених кафедрами іноземних мов. Добір матеріалів для читання з фаху слід здійснювати спільно з профілюючими кафедрами і за участю наукових керівників. Рекомендована література іноземними мовами повинна не лише використовуватись як навчальний матеріал, але й мати безпосереднє відношення до дисертаційної роботи.

Загальний обсяг опрацьованої протягом усього курсу навчання літератури має складати не менше 300 стор. (за обсяг однієї сторінки дорівнюється 2500 друкованих знаків).

Розвиток навичок усного мовлення провадиться за допомогою написання наукового дослідження (формування теми дисертації, обґрунтування її актуальності, визначення методів наукового пошуку, практичного значення і економічної ефективності дослідження), участь у наукових конференціях і симпозіумах (повідомлення, дискусія) спілкування на побутовому рівні, обмін країнознавчою інформацією, оволодіння основними ситуативними формулами спілкування в закордонному науковому відрядженні (орієнтування в місті, транспорт, готель, харчування, культурні заклади, оргкомітет конференції і т. ін.).

Форми поточного контролю і вимоги до екзамену

Систематичний контроль є дієвим засобом збільшення і поглиблення обсягу знань, удосконалення умінь і навичок, керування процесом засвоєння навчального матеріалу.

Поточний контроль передбачає регулярний контроль за виконанням різних видів домашніх завдань.

Проміжний контроль має своєю метою перевірку вдосконалення мовних умінь і навичок і може проводитися тричі за весь курс навчання.

Підсумкова форма контролю – заліковий тест, який за структурою і змістом може наближатись до екзаменаційного.

З метою узгодження змісту і структури кандидатського екзамену з іноземної мови із стандартними вимогами до міжнародних тестів з іноземних мов типу TOEFL, обов’язкових для всіх фахівців, що виїздять за кордон на навчання, стажування, для наукової роботи, чи роботи за контрактом, впроваджено письмовий екзамен у вигляді тесту.

Тести з англійської мови розробляються Міністерством освіти і науки України і надсилаються у всі вищі навчальні заклади і наукові установи, в яких пошукувачі складають кандидатський екзамен.

До складання кандидатського екзамену допускаються аспіранти і пошукувачі, що мають відповідний рівень підготовки, склали заліковий тест, підготували реферат українською або англійською мовою за опрацьованою літературою з проблеми наукового дослідження чи за науковою спеціальністю, в обсязі 25-30 стор. (Word, шрифт Times New Roman, 14 кегль, або машинопис) і реферат з проблеми власного дисертаційного дослідження іноземною мовою в обсязі 2 стор.

Звітні документи про складання кандидатського екзамену – реферати і протокол з результатами екзамену.

Загальна оцінка виводиться на підставі результатів екзамену та оцінки за реферати.

Зміст кандидатського екзамену

Читання і письмовий переклад зі словником іншомовного тексту з наукової спеціальності мовою оригіналу (обсяг – 2000 друкованих знаків, час виконання — 45 хвилин (див. додаток 5).

Письмове анотування іноземною мовою (500 друкованих знаків) українського тексту загальнонаукового характеру обсягом 4000-4500 друкованих знаків. Час виконання — 40 хв. Допускається використання словників. (див. додаток 6).

Тест з граматики, лексики, читання (1 год.).

Співбесіда іноземною мовою з фахових питань і проблем наукового дослідження. (див. додаток 7).

Структура теоретичного курсу з англійської мови

Граматичні особливості англійської. Мовні стилі. Специфічність мови анотації і реферату.

Теорія і практика перекладу наукової літератури. Перекладацькі зміни в тексті.

Особливості наукового стилю мови. Сучасні тенденції в англійській науковій мові.

Структура тексту. Логіка викладення думки в науковому тексті.

Вимоги до реферату англомовних наукових джерел фахового змісту і анотації наукової статті з фаху.

Граматичний матеріал

Порівняльний аналіз структури речення в українській і англійській мовах. Розповідне, питальне і заперечне речення. Типи запитань.

Іменник (артиклі, утворення форми множини, присвійний відмінок, обчислюваний і необчислюваний).

Дієслово (система часів; дійсний, наказовий, умовний способи; активний і пасивний стан. Особливості вживання і перекладу пасивного стану. Узгодження часів. Функції дієслова).

Безособові форми дієслова (дієприкметник, його функції і варіанти перекладу. Інфінітив, герундій, їх функції в реченні і особливості перекладу).

Займенник (особові, присвійні, вказівні, неозначені займенники. Неозначено-особовий займенник one, його функції. Підсилюючі і зворотні займенники.

Числівник. Читання числівників. (Test 1).

Модальні дієслова та їх еквіваленти. Вживання модальних дієслів з перфектним інфінітивом.

Прикметник. Прислівник. Ступені порівняння. Вживання іменника в функції прикметника. Вживання Enough з іменником, прикметником і прислівником. (Test 2).

Синтаксичні особливості перекладу (умовне речення, неозначено-особові і безособові речення, безсполучникове підрядне речення, складнопідрядне речення, еліпсис, емфаза, інверсія, подвійне керування).

Казуативні дієслова.

Порівняльне речення.

Сполучники not only … but also, both … and, as well as.

Підрядні речення причини (although, even though, though, despite, in spite of).

Проблемні дієслова. (Test 3).

Дієприкметникові конструкції.

Герундіальні конструкції.

Зайві слова в реченні.

Трансмісія прямого і непрямого додатку.

Прислівник на початку речення. (Test 4).

Лексичні особливості перекладу (багатозначність, конверсія, синонімія, неологізми, “фальшиві друзі” перекладача, терміни, широко вживані вирази та службові слова іншомовного походження, абревіатури, умовні неозначення, власні назви, англійська система мір і ваги, британський та американський варіанти англійської мови).

Жанрові особливості перекладу.

Найбільш вживані суфікси, префікси, їх значення. Основні суфікси іменників, прикметників, дієслів, прислівників.

Вживання прийменників. Дієслівні конструкції з прийменниками.

Ідіоматичні вирази (Tests 5,6).

Реферат з англомовної фахової літератури

З метою систематичного, вибіркового чи побіжного ознайомлення з великою кількістю іншомовних матеріалів спеціаліст змушений часто звертатись до рефератів і анотацій, що стисло викладають зміст наукової літератури. Нерідко виникає необхідність самостійного складання цих видів документів, тому спеціаліст повинен добре володіти навичками аналітико-синтетичної обробки інформації. Реферат — це коротке адекватне відтворення змісту першоджерела із збереженням основних фактичних даних і наявністю висновків рідною мовою.

Основний зміст цієї роботи полягає у згортанні інформації – відборі найбільш суттєвих змістових моментів прочитаного поданих у скороченому вигляді.

Відповідно до положень робочої програми і вимог до кандидатського екзамену з іноземної мови, аспірант чи пошукувач повинен підготувати рідною мовою реферат з англомовної літератури з фаху. Обсяг прочитаної фахової літератури повинен досягати 300 сторінок. (обсяг однієї сторінки приймається за 2500 друкованих знаків). Розмір реферату становить 10% обсягу прочитаної літератури, але в разі необхідності може бути й більшим.

Реферат складається з трьох частин: заголовної, реферативної (тексту реферату) і довідкового апарату (приміток). Заголовна частина містить бібліографічний опис першоджерела і являє собою сукупність відомостей про нього, даючи уявлення про його зміст, читацьке призначення, обсяг, довідковий апарат і т.ін. Основні елементи бібліографічного опису — заголовок; вказівка на авторство (індивідуальний автор чи колектив авторів); вихідні дані (місце і рік видання, назва видавництва, кількість сторінок, наявність ілюстрацій і т.ін.). Незалежно від мови реферату, назва джерела наводиться іноземною мовою і дублюється (в дужках) рідною. Назва реферату не повинна повторюватися в тексті.

Реферативна частина – це концентрований виклад змісту реферованого твору, що базується на виділених при читанні ключових його фрагментах. У процесі читання бажано коротко занотовувати зміст кожного розділу, в разі необхідності можна подати план.

Довідковий апарат містить відомості, що можуть бути додатковою характеристикою твору (кількість ілюстрацій і таблиць, наявність бібліографії і т. ін., а також посилання, примітки), хоча він не завжди присутній у рефераті.

Основні вимоги до реферату: реферат повинен розкривати зміст твору, звертати увагу читача на нову інформацію, яку він містить; об`єктивно викладати зміст твору, не допускаючи оцінок як позитивних, так і негативних. Свою незгоду з точкою зору автора референт може висловити у примітках до реферату. Виклад повинен відзначатись чіткою послідовністю, логічністю, лаконізмом.

Реферування полягає не у простому скороченні чи перекладі тексту твору, а в суттєвій його переробці. Необхідно виділити головні змістові компоненти і викласти їх у скороченому вигляді. Другорядні факти, детальні описи, приклади, історичні екскурси (якщо вони не є принципово важливими в тексті) опускаються. Однотипні факти групуються і характеризуються в узагальненому вигляді. Цифрові дані так само систематизуються і узагальнюються.

Мова та стиль оригіналу приводяться до нейтрального, що є нормативним для даного жанру. Точність і стислість викладу в рефераті досягається за рахунок збільшення питомої ваги так званих ємних слів, тобто слів з найбільшим семантичним навантаженням, у ролі яких найчастіше виступають терміни чи термінологічні сполучення. Лаконічність викладу змісту першоджерела обумовлюється переобліком основних його положень без будь-якого обгрунтування. В тексті реферату широко використовуються всякого роду нормативні скорочення. Мова реферату відображає тенденцію до посилення ролі іменників та послаблення ролі дієслів. Матеріал подається статично, тому в тексті реферату переважають констатація і перелік фактів у вигляді простих поширених речень. Стислість обсягу реферату забезпечується вживанням дієприслівникових зворотів, неозначено-особових речень та інших синтаксичних засобів, що є результатом граматичної компресії і згортання складнопідрядних речень у прості з дієприслівниковими зворотами.

Для забезпечення логічної послідовності і змістової цілісності тексту використовуються специфічні вирази типу: “Помічено, … встановлено, … розглядаються, … аналізується, …відмічається, … вказується, … показує, … одержало схвалення, … викликало інтерес …” і т.п., а також спеціальні кліше, які можна згрупувати таким чином:

загальна оцінка джерела, його теми, змісту (” книга (стаття) присвячена …, … метою дослідження є …, …книга представляє собою …” і т.ін.); завдання, поставлені і вирішувані автором (“у першому розділі … автор описує, відзначає, аналізує …” і т.ін.); оцінка одержаних результатів досліджень, його висновки (“результати підтверджують …, автор робить висновок, що …” і т.ін.).

Пам`ятка для укладача реферату

1. Оформіть титульну сторінку реферату (див. додаток 2).

2. Оформіть заголовну частину реферату.

3. Пронумеруйте абзаци першого розділу тексту.

4. Побіжно ознайомтеся з текстом і визначте його тему.

5. Уважно читаючи поабзацно текст і аналізуючи його змістовну єдність, виокремте його ключові фрагменти, визначте тему і підтему кожного абзацу і занотуйте ці дані.

6. Продумайте композиційну послідовність цих тем і підтем за їх важливістю і в разі необхідності перегрупуйте їх з метою стрункої логічної побудови тексту.

7. Виділіть в абзацах ключові фрагменти, що оптимально ілюструють зміст визначених вами тем і підтем, та залишіть їх поряд і вибудуйте змістовний ряд. У разі необхідності адаптуйте ці фрагменти до мови і стилю реферату. Поступово проробіть цю операцію над кожним розділом реферату.

8. На основі вибудованих змістових рядів з використанням відповідних з`єднуючих елементів та мовних кліше оформіть текст реферату.

9. Складіть довідковий апапрат, якщо ви вважаєте його необхідною частиною реферату.

10. Прочитайте готовий реферат і відредагуйте його.

Реферат з проблем наукового дослідження (Dissertation Abstract).

Реферат з проблеми наукового дослідження подається аспірантом чи пошукувачем за місяць до складання кандидатського екзамену. Обсяг реферату — 2 друковані сторінки англійською мовою.

Необхідна термінологія, критерії та вимоги, що висуваються до дисертації у відповідності до міжнародних стандартів (International Standard ISO 7144: Documentation — Presentation of theses and similar documents, International Organization for Standardization, Geneva), структура дисертації, процедура захисту, відмінності у здобутті наукового ступеня у різних англомовних країнах світу пропонуються в додатку 3.

Реферат — це стислий виклад змісту наукової роботи, який містить назву теми дослідження, обґрунтування її актуальності і новизни (див. додаток 4).

Текст реферату рекомендується готувати за такою схемою:

а) мета і методика дослідження;

б) конкретні дані про предмет дослідження;

в) часові і просторові характеристики дослідження;

г) очікувані результати і висновки.

Основними положеннями реферату мають бути визначення:

актуальності теми дослідження;

об`єкту дослідження (Object for Studying/ Investigation/ Research);

предмету дослідження (Subject);

мети (Aim);

завдань, які необхідно розв`язати в ході дослідження (Tasks);

методів дослідження, ( Research Methods) — загальнонаукових (theoretical): аналіз (analysis), класифікація (classification), узагальнення (synthesis), індукція (induction), дедукція (deduction), абстрагування (abstracting), конкретизація (concretizing), моделювання (modelling), порівняння (comparison), аналогія (analogy); експериментальних (experimental): спостереження (observation), анкетування (questionnaire), інтерв`ю (interview), експеримент (experiment);

наукової новизни та теоретичної значимості (Scientific Novelty, Theoretical Significance/Values);

практичної значимості, висновків дослідження (Practical Significance/Values).

Якщо аспірант чи пошукувач чітко уявляє собі зміст своєї наукової праці, він може в реферативній формі подати зміст кожного розділу дисертації.

Наукова доповідь

Незважаючи на помітну тенденцію до зростання ролі неофіційного спілкування в ході наукової конференції, її центром, як і раніше, офіційні засідання, під час яких виголошуються і обговорюються наукові доповіді.

Необхідно пам`ятати, що назва доповіді повинна бути ємкою, інформативною і водночас лаконічною. Виразність забезпечується таким її формулюванням, яке виключало б можливість неоднозначного тлумачення. Інформативність досягається добором ключових слів, що відбивають зміст даної доповіді. Лаконізм вимагає виключення з назви зайвих деталей, а також слів, що не несуть змістового навантаження.

Якщо доповідь має оглядовий характер, це може бути підкреслено використанням у назві слів review/overview (огляд). Якщо в доповіді основний акцент робиться на авторське баченні даної проблеми, то назва може включати словосполучення типу: notes on, reflection on (нотатки, міркування).

Сьогодні спостерігається тенденція обминати застосування в англійських назвах доповідей деяких застарілих словосполучень типу: on the problem of … (до питання про …), study of … (вивчення …) і т.п. Цю обставину рекомендується враховувати при перекладі на англійську мову відповідних українських назв. Якщо назва доповіді проста і лаконічна, то її переклад не викликає особливих труднощів, але бувають випадки, коли формулювання української назви не дозволяє зробити дослівний переклад і вимагає пошуку англійського еквіваленту.

Основні вимоги до виступу на науковій конференції: логічність викладу, чітка структурна організація змісту, використання (по можливості) ілюстративного матеріалу, простота мови доповіді і природна манера поведінки виступаючого.

В ідеалі наукова доповідь не залежить від способу її подання. Залишаючись простою за формою викладу, вона повинна бути в міру образною і, звичайно, змістовною. Успіх доповіді значною мірою залежить від логічності викладу її змісту. В кожному добре продуманому виступі легко відокремити вступ, основну частину і заключну.

Свій виступ доповідач, як правило, починає зверненням до присутніх колег, членів комісії, журі, голови засідання. Він може підкреслити, що можливість виступити на конференції для нього — велика честь: ”I`m greatly honored to be invited to address this conference”; “First let me express my gratitude for allowing me to participate in this exciting meeting”.

На початку доповіді виступаючий може назвати тему свого повідомлення:” I would like in this paper to talk about the Ukrainian musical culture tendencies”.

Нижче наводяться деякі мовні звороти, використання яких доцільне у вступній частині доповіді.

As many of you know . . .

Як багатьом з вас відомо . . .

First of all I would like to

Насамперед я хотів би . . .

First of all I would like to express my gratitude

Насамперед, дозвольте висловити мою вдячність . . .

In my paper I want to highlight

У своїй доповіді я хочу зазначити . . .

I want to begin my presentation with . . .

Я хочу почати свій виступ з . . .

The first thing I want to talk about is . . .

Перш за все, я хотів би спинитися на . . .

Кожний доповідач починає виступ по-своєму, але всі намагаються логічно пов`язати його із основною частиною доповіді. Цей зв`язок досягається за допомогою нескладного речення, що дозволяє переключити увагу аудиторії: “Now after a short introduction I would like to turn to the main part of my paper”.

Зміст основної частини доповіді вимагає максимальної конкретності викладу. Спочатку обговорювана проблема окреслюється в загальних рисах, далі увага акцентується на окремих деталях, які могли б зацікавити дану аудиторію.

Проведений аналіз матеріалів наукових доповідей, присвячених найрізноманітнішим проблемам, показав, що вони обов`язково містять мовні звороти, які допомагають виступаючому підтримувати увагу аудиторії.

Наведемо приклади таких зворотів:

According to this theory . . .

Згідно з цією теорією . . .

Again, I want to emphasize that . . .

Я ще раз хочу підкреслити, що . . .

Allow me to call your attention to . . .

Дозвольте мені звернути вашу увагу на . . .

An example or two will be enough to understand the importance . . .

Одного-двох прикладів буде достатньо, щоб зрозуміти важливість . . .

As an example I can suggest . . .

Як приклад я можу запропонувати . . .

As everybody here knows . . .

Як (усім) відомо . . .

As far as I know (understand)

Наскільки мені відомо . . .

As it appears to me . . .

Як мені здається . . .

Basically we have the same results as . . .

В цілому, у нас такі самі результати . . .

By no means, I do not insist on …

Я ні в якому разі не наполягаю на . . .

But the fact is . . .that . . .

Але справа в тому, що . . .

Coming back to the main topic of my paper

Повертаючись до головного питання . . .

Consequently, we will be able to use . . .

Отже, ми зможемо використовувати . . .

However, I will not agree with

Однак я не погоджуюся з . . .

For this reason . . .

З цієї причини . . .

For the sake of . . .

Заради . . .

From this point of view . . .

З цієї точки зору . . .

Generally speaking . . .

Взагалі кажучи . . .

Hence, it follows that . . .

З цього витікає, що . . .

I am afraid I have to repeat . . .

Боюсь, що я повинен повторити . . .

I am convinced that . . .

Я впевнений, що . . .

I am far from asserting that . . .

Я далекий від того, щоб стверджувати . . .

I am very far from thinking that . . .

Я далекий від того, щоб думати . . .

I attribute it to . . .

Я відношу це до . . .

I can hardly agree with . . .

Мені важко погодитися з

In addition to . . .

Додатково до . . .

In order to . . .

Для того, щоб . . .

In particular . . .

Зокрема . . .

In the first place . . .

Передусім . . .

In this connection . . .

У зв`язку з цим . . .

It is well-known fact that . .

Добре відомо, що . . .

It is claimed that . . .

Стверджується, що . . .

It is doubtful that . . .

Є підстави сумніватися в тому, що . . .

It is hoped that . . .

Є надія, що . . .

It is recognized that . . .

Визнано, що . . .

It should be emphasized that . . .



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст




© , 2017