Навчання системі мови

Фонетика. Програма курсу іноземної мови повинна передбачати корекцію вимови, її вдосконалення у процесі читання вголос і усного висловлювання. При цьому особлива увага приділяється анотаційному оформленню речення (поділ на інтонаційно-смислові групи — синтагми, правила розміщення фразового і логічного наголосу, наголосу у двоскладових і багатоскладових словах). Вимова відпрацьовується на матеріалі текстів для читання, у спеціальних фонетичних вправах і при виконанні лабораторних робіт.

Лексика. На кінець курсу лексичний запас повинен складати не менше 3-4 тис. лексичних одиниць (у т.ч. близько 1 тис. фахових термінів). При вивченні професійної лексики слід акцентувати увагу на багатозначності слів, способах словотворення, синонімії і омонімії, вживанні фразеологічних словосполучень, скорочень, умовних позначень, формул, символів тощо.

Граматика. Навчання полягає у відпрацюванні практичних умінь і навичок. Особливу увагу слід приділити складним синтаксичним конструкціям, зворотам з неособовими дієслівними формами, пасивним конструкціям, багатоелементним означенням, усіченим граматичним конструкціям, емфатичним та інверсійним структурам, засобам вираження змістового (логічного) наголосу, модальності та іншим граматичним особливостям наукового стилю мови.

Навчально-методичні матеріали з курсу

Навчальними текстами може бути оригінальна наукова і художньо-публіцистична література, а також наукова періодика. Рекомендується користуватися збірниками оригінальних статей, підготовлених кафедрами іноземних мов. Добір матеріалів для читання з фаху слід здійснювати спільно з профілюючими кафедрами і за участю наукових керівників. Рекомендована література іноземними мовами повинна не лише використовуватись як навчальний матеріал, але й мати безпосереднє відношення до дисертаційної роботи.

Загальний обсяг опрацьованої протягом усього курсу навчання літератури має складати не менше 300 стор. (за обсяг однієї сторінки дорівнюється 2500 друкованих знаків).

Розвиток навичок усного мовлення провадиться за допомогою написання наукового дослідження (формування теми дисертації, обґрунтування її актуальності, визначення методів наукового пошуку, практичного значення і економічної ефективності дослідження), участь у наукових конференціях і симпозіумах (повідомлення, дискусія) спілкування на побутовому рівні, обмін країнознавчою інформацією, оволодіння основними ситуативними формулами спілкування в закордонному науковому відрядженні (орієнтування в місті, транспорт, готель, харчування, культурні заклади, оргкомітет конференції і т. ін.).

Форми поточного контролю і вимоги до екзамену

Систематичний контроль є дієвим засобом збільшення і поглиблення обсягу знань, удосконалення умінь і навичок, керування процесом засвоєння навчального матеріалу.

Поточний контроль передбачає регулярний контроль за виконанням різних видів домашніх завдань.

Проміжний контроль має своєю метою перевірку вдосконалення мовних умінь і навичок і може проводитися тричі за весь курс навчання.

Підсумкова форма контролю – заліковий тест, який за структурою і змістом може наближатись до екзаменаційного.

З метою узгодження змісту і структури кандидатського екзамену з іноземної мови із стандартними вимогами до міжнародних тестів з іноземних мов типу TOEFL, обов’язкових для всіх фахівців, що виїздять за кордон на навчання, стажування, для наукової роботи, чи роботи за контрактом, впроваджено письмовий екзамен у вигляді тесту.

Тести з англійської мови розробляються Міністерством освіти і науки України і надсилаються у всі вищі навчальні заклади і наукові установи, в яких пошукувачі складають кандидатський екзамен.

До складання кандидатського екзамену допускаються аспіранти і пошукувачі, що мають відповідний рівень підготовки, склали заліковий тест, підготували реферат українською або англійською мовою за опрацьованою літературою з проблеми наукового дослідження чи за науковою спеціальністю, в обсязі 25-30 стор. (Word, шрифт Times New Roman, 14 кегль, або машинопис) і реферат з проблеми власного дисертаційного дослідження іноземною мовою в обсязі 2 стор.

Звітні документи про складання кандидатського екзамену – реферати і протокол з результатами екзамену.

Загальна оцінка виводиться на підставі результатів екзамену та оцінки за реферати.

Зміст кандидатського екзамену

Читання і письмовий переклад зі словником іншомовного тексту з наукової спеціальності мовою оригіналу (обсяг – 2000 друкованих знаків, час виконання — 45 хвилин (див. додаток 5).

Письмове анотування іноземною мовою (500 друкованих знаків) українського тексту загальнонаукового характеру обсягом 4000-4500 друкованих знаків. Час виконання — 40 хв. Допускається використання словників. (див. додаток 6).

Тест з граматики, лексики, читання (1 год.).

Співбесіда іноземною мовою з фахових питань і проблем наукового дослідження. (див. додаток 7).

Структура теоретичного курсу з англійської мови

Граматичні особливості англійської. Мовні стилі. Специфічність мови анотації і реферату.

Теорія і практика перекладу наукової літератури. Перекладацькі зміни в тексті.

Особливості наукового стилю мови. Сучасні тенденції в англійській науковій мові.

Структура тексту. Логіка викладення думки в науковому тексті.

Вимоги до реферату англомовних наукових джерел фахового змісту і анотації наукової статті з фаху.

Граматичний матеріал

Порівняльний аналіз структури речення в українській і англійській мовах. Розповідне, питальне і заперечне речення. Типи запитань.

Іменник (артиклі, утворення форми множини, присвійний відмінок, обчислюваний і необчислюваний).

Дієслово (система часів; дійсний, наказовий, умовний способи; активний і пасивний стан. Особливості вживання і перекладу пасивного стану. Узгодження часів. Функції дієслова).

Безособові форми дієслова (дієприкметник, його функції і варіанти перекладу. Інфінітив, герундій, їх функції в реченні і особливості перекладу).

Займенник (особові, присвійні, вказівні, неозначені займенники. Неозначено-особовий займенник one, його функції. Підсилюючі і зворотні займенники.

Числівник. Читання числівників. (Test 1).

Модальні дієслова та їх еквіваленти. Вживання модальних дієслів з перфектним інфінітивом.

Прикметник. Прислівник. Ступені порівняння. Вживання іменника в функції прикметника. Вживання Enough з іменником, прикметником і прислівником. (Test 2).

Синтаксичні особливості перекладу (умовне речення, неозначено-особові і безособові речення, безсполучникове підрядне речення, складнопідрядне речення, еліпсис, емфаза, інверсія, подвійне керування).

Казуативні дієслова.

Порівняльне речення.

Сполучники not only … but also, both … and, as well as.

Підрядні речення причини (although, even though, though, despite, in spite of).

Проблемні дієслова. (Test 3).

Дієприкметникові конструкції.

Герундіальні конструкції.

Зайві слова в реченні.

Трансмісія прямого і непрямого додатку.

Прислівник на початку речення. (Test 4).

Лексичні особливості перекладу (багатозначність, конверсія, синонімія, неологізми, “фальшиві друзі” перекладача, терміни, широко вживані вирази та службові слова іншомовного походження, абревіатури, умовні неозначення, власні назви, англійська система мір і ваги, британський та американський варіанти англійської мови).

Жанрові особливості перекладу.

Найбільш вживані суфікси, префікси, їх значення. Основні суфікси іменників, прикметників, дієслів, прислівників.

Вживання прийменників. Дієслівні конструкції з прийменниками.

Ідіоматичні вирази (Tests 5,6).

Реферат з англомовної фахової літератури

З метою систематичного, вибіркового чи побіжного ознайомлення з великою кількістю іншомовних матеріалів спеціаліст змушений часто звертатись до рефератів і анотацій, що стисло викладають зміст наукової літератури. Нерідко виникає необхідність самостійного складання цих видів документів, тому спеціаліст повинен добре володіти навичками аналітико-синтетичної обробки інформації. Реферат — це коротке адекватне відтворення змісту першоджерела із збереженням основних фактичних даних і наявністю висновків рідною мовою.

Основний зміст цієї роботи полягає у згортанні інформації – відборі найбільш суттєвих змістових моментів прочитаного поданих у скороченому вигляді.

Відповідно до положень робочої програми і вимог до кандидатського екзамену з іноземної мови, аспірант чи пошукувач повинен підготувати рідною мовою реферат з англомовної літератури з фаху. Обсяг прочитаної фахової літератури повинен досягати 300 сторінок. (обсяг однієї сторінки приймається за 2500 друкованих знаків). Розмір реферату становить 10% обсягу прочитаної літератури, але в разі необхідності може бути й більшим.

Реферат складається з трьох частин: заголовної, реферативної (тексту реферату) і довідкового апарату (приміток). Заголовна частина містить бібліографічний опис першоджерела і являє собою сукупність відомостей про нього, даючи уявлення про його зміст, читацьке призначення, обсяг, довідковий апарат і т.ін. Основні елементи бібліографічного опису — заголовок; вказівка на авторство (індивідуальний автор чи колектив авторів); вихідні дані (місце і рік видання, назва видавництва, кількість сторінок, наявність ілюстрацій і т.ін.). Незалежно від мови реферату, назва джерела наводиться іноземною мовою і дублюється (в дужках) рідною. Назва реферату не повинна повторюватися в тексті.

Реферативна частина – це концентрований виклад змісту реферованого твору, що базується на виділених при читанні ключових його фрагментах. У процесі читання бажано коротко занотовувати зміст кожного розділу, в разі необхідності можна подати план.

Довідковий апарат містить відомості, що можуть бути додатковою характеристикою твору (кількість ілюстрацій і таблиць, наявність бібліографії і т. ін., а також посилання, примітки), хоча він не завжди присутній у рефераті.

Основні вимоги до реферату: реферат повинен розкривати зміст твору, звертати увагу читача на нову інформацію, яку він містить; об`єктивно викладати зміст твору, не допускаючи оцінок як позитивних, так і негативних. Свою незгоду з точкою зору автора референт може висловити у примітках до реферату. Виклад повинен відзначатись чіткою послідовністю, логічністю, лаконізмом.

Реферування полягає не у простому скороченні чи перекладі тексту твору, а в суттєвій його переробці. Необхідно виділити головні змістові компоненти і викласти їх у скороченому вигляді. Другорядні факти, детальні описи, приклади, історичні екскурси (якщо вони не є принципово важливими в тексті) опускаються. Однотипні факти групуються і характеризуються в узагальненому вигляді. Цифрові дані так само систематизуються і узагальнюються.

Мова та стиль оригіналу приводяться до нейтрального, що є нормативним для даного жанру. Точність і стислість викладу в рефераті досягається за рахунок збільшення питомої ваги так званих ємних слів, тобто слів з найбільшим семантичним навантаженням, у ролі яких найчастіше виступають терміни чи термінологічні сполучення. Лаконічність викладу змісту першоджерела обумовлюється переобліком основних його положень без будь-якого обгрунтування. В тексті реферату широко використовуються всякого роду нормативні скорочення. Мова реферату відображає тенденцію до посилення ролі іменників та послаблення ролі дієслів. Матеріал подається статично, тому в тексті реферату переважають констатація і перелік фактів у вигляді простих поширених речень. Стислість обсягу реферату забезпечується вживанням дієприслівникових зворотів, неозначено-особових речень та інших синтаксичних засобів, що є результатом граматичної компресії і згортання складнопідрядних речень у прості з дієприслівниковими зворотами.

Для забезпечення логічної послідовності і змістової цілісності тексту використовуються специфічні вирази типу: “Помічено, … встановлено, … розглядаються, … аналізується, …відмічається, … вказується, … показує, … одержало схвалення, … викликало інтерес …” і т.п., а також спеціальні кліше, які можна згрупувати таким чином:

загальна оцінка джерела, його теми, змісту (” книга (стаття) присвячена …, … метою дослідження є …, …книга представляє собою …” і т.ін.); завдання, поставлені і вирішувані автором (“у першому розділі … автор описує, відзначає, аналізує …” і т.ін.); оцінка одержаних результатів досліджень, його висновки (“результати підтверджують …, автор робить висновок, що …” і т.ін.).

Пам`ятка для укладача реферату

1. Оформіть титульну сторінку реферату (див. додаток 2).

2. Оформіть заголовну частину реферату.

3. Пронумеруйте абзаци першого розділу тексту.

4. Побіжно ознайомтеся з текстом і визначте його тему.

5. Уважно читаючи поабзацно текст і аналізуючи його змістовну єдність, виокремте його ключові фрагменти, визначте тему і підтему кожного абзацу і занотуйте ці дані.

6. Продумайте композиційну послідовність цих тем і підтем за їх важливістю і в разі необхідності перегрупуйте їх з метою стрункої логічної побудови тексту.

7. Виділіть в абзацах ключові фрагменти, що оптимально ілюструють зміст визначених вами тем і підтем, та залишіть їх поряд і вибудуйте змістовний ряд. У разі необхідності адаптуйте ці фрагменти до мови і стилю реферату. Поступово проробіть цю операцію над кожним розділом реферату.

8. На основі вибудованих змістових рядів з використанням відповідних з`єднуючих елементів та мовних кліше оформіть текст реферату.

9. Складіть довідковий апапрат, якщо ви вважаєте його необхідною частиною реферату.

10. Прочитайте готовий реферат і відредагуйте його.

Реферат з проблем наукового дослідження (Dissertation Abstract).

Реферат з проблеми наукового дослідження подається аспірантом чи пошукувачем за місяць до складання кандидатського екзамену. Обсяг реферату — 2 друковані сторінки англійською мовою.

Необхідна термінологія, критерії та вимоги, що висуваються до дисертації у відповідності до міжнародних стандартів (International Standard ISO 7144: Documentation — Presentation of theses and similar documents, International Organization for Standardization, Geneva), структура дисертації, процедура захисту, відмінності у здобутті наукового ступеня у різних англомовних країнах світу пропонуються в додатку 3.

Реферат — це стислий виклад змісту наукової роботи, який містить назву теми дослідження, обґрунтування її актуальності і новизни (див. додаток 4).

Текст реферату рекомендується готувати за такою схемою:

а) мета і методика дослідження;

б) конкретні дані про предмет дослідження;

в) часові і просторові характеристики дослідження;

г) очікувані результати і висновки.

Основними положеннями реферату мають бути визначення:

актуальності теми дослідження;

об`єкту дослідження (Object for Studying/ Investigation/ Research);

предмету дослідження (Subject);

мети (Aim);

завдань, які необхідно розв`язати в ході дослідження (Tasks);

методів дослідження, ( Research Methods) — загальнонаукових (theoretical): аналіз (analysis), класифікація (classification), узагальнення (synthesis), індукція (induction), дедукція (deduction), абстрагування (abstracting), конкретизація (concretizing), моделювання (modelling), порівняння (comparison), аналогія (analogy); експериментальних (experimental): спостереження (observation), анкетування (questionnaire), інтерв`ю (interview), експеримент (experiment);

наукової новизни та теоретичної значимості (Scientific Novelty, Theoretical Significance/Values);

практичної значимості, висновків дослідження (Practical Significance/Values).

Якщо аспірант чи пошукувач чітко уявляє собі зміст своєї наукової праці, він може в реферативній формі подати зміст кожного розділу дисертації.

Наукова доповідь

Незважаючи на помітну тенденцію до зростання ролі неофіційного спілкування в ході наукової конференції, її центром, як і раніше, офіційні засідання, під час яких виголошуються і обговорюються наукові доповіді.

Необхідно пам`ятати, що назва доповіді повинна бути ємкою, інформативною і водночас лаконічною. Виразність забезпечується таким її формулюванням, яке виключало б можливість неоднозначного тлумачення. Інформативність досягається добором ключових слів, що відбивають зміст даної доповіді. Лаконізм вимагає виключення з назви зайвих деталей, а також слів, що не несуть змістового навантаження.

Якщо доповідь має оглядовий характер, це може бути підкреслено використанням у назві слів review/overview (огляд). Якщо в доповіді основний акцент робиться на авторське баченні даної проблеми, то назва може включати словосполучення типу: notes on, reflection on (нотатки, міркування).

Сьогодні спостерігається тенденція обминати застосування в англійських назвах доповідей деяких застарілих словосполучень типу: on the problem of … (до питання про …), study of … (вивчення …) і т.п. Цю обставину рекомендується враховувати при перекладі на англійську мову відповідних українських назв. Якщо назва доповіді проста і лаконічна, то її переклад не викликає особливих труднощів, але бувають випадки, коли формулювання української назви не дозволяє зробити дослівний переклад і вимагає пошуку англійського еквіваленту.

Основні вимоги до виступу на науковій конференції: логічність викладу, чітка структурна організація змісту, використання (по можливості) ілюстративного матеріалу, простота мови доповіді і природна манера поведінки виступаючого.

В ідеалі наукова доповідь не залежить від способу її подання. Залишаючись простою за формою викладу, вона повинна бути в міру образною і, звичайно, змістовною. Успіх доповіді значною мірою залежить від логічності викладу її змісту. В кожному добре продуманому виступі легко відокремити вступ, основну частину і заключну.

Свій виступ доповідач, як правило, починає зверненням до присутніх колег, членів комісії, журі, голови засідання. Він може підкреслити, що можливість виступити на конференції для нього — велика честь: ”I`m greatly honored to be invited to address this conference”; “First let me express my gratitude for allowing me to participate in this exciting meeting”.

На початку доповіді виступаючий може назвати тему свого повідомлення:” I would like in this paper to talk about the Ukrainian musical culture tendencies”.

Нижче наводяться деякі мовні звороти, використання яких доцільне у вступній частині доповіді.

As many of you know . . .

Як багатьом з вас відомо . . .

First of all I would like to

Насамперед я хотів би . . .

First of all I would like to express my gratitude

Насамперед, дозвольте висловити мою вдячність . . .

In my paper I want to highlight

У своїй доповіді я хочу зазначити . . .

I want to begin my presentation with . . .

Я хочу почати свій виступ з . . .

The first thing I want to talk about is . . .

Перш за все, я хотів би спинитися на . . .

Кожний доповідач починає виступ по-своєму, але всі намагаються логічно пов`язати його із основною частиною доповіді. Цей зв`язок досягається за допомогою нескладного речення, що дозволяє переключити увагу аудиторії: “Now after a short introduction I would like to turn to the main part of my paper”.

Зміст основної частини доповіді вимагає максимальної конкретності викладу. Спочатку обговорювана проблема окреслюється в загальних рисах, далі увага акцентується на окремих деталях, які могли б зацікавити дану аудиторію.

Проведений аналіз матеріалів наукових доповідей, присвячених найрізноманітнішим проблемам, показав, що вони обов`язково містять мовні звороти, які допомагають виступаючому підтримувати увагу аудиторії.

Наведемо приклади таких зворотів:

According to this theory . . .

Згідно з цією теорією . . .

Again, I want to emphasize that . . .

Я ще раз хочу підкреслити, що . . .

Allow me to call your attention to . . .

Дозвольте мені звернути вашу увагу на . . .

An example or two will be enough to understand the importance . . .

Одного-двох прикладів буде достатньо, щоб зрозуміти важливість . . .

As an example I can suggest . . .

Як приклад я можу запропонувати . . .

As everybody here knows . . .

Як (усім) відомо . . .

As far as I know (understand)

Наскільки мені відомо . . .

As it appears to me . . .

Як мені здається . . .

Basically we have the same results as . . .

В цілому, у нас такі самі результати . . .

By no means, I do not insist on …

Я ні в якому разі не наполягаю на . . .

But the fact is . . .that . . .

Але справа в тому, що . . .

Coming back to the main topic of my paper

Повертаючись до головного питання . . .

Consequently, we will be able to use . . .

Отже, ми зможемо використовувати . . .

However, I will not agree with

Однак я не погоджуюся з . . .

For this reason . . .

З цієї причини . . .

For the sake of . . .

Заради . . .

From this point of view . . .

З цієї точки зору . . .

Generally speaking . . .

Взагалі кажучи . . .

Hence, it follows that . . .

З цього витікає, що . . .

I am afraid I have to repeat . . .

Боюсь, що я повинен повторити . . .

I am convinced that . . .

Я впевнений, що . . .

I am far from asserting that . . .

Я далекий від того, щоб стверджувати . . .

I am very far from thinking that . . .

Я далекий від того, щоб думати . . .

I attribute it to . . .

Я відношу це до . . .

I can hardly agree with . . .

Мені важко погодитися з

In addition to . . .

Додатково до . . .

In order to . . .

Для того, щоб . . .

In particular . . .

Зокрема . . .

In the first place . . .

Передусім . . .

In this connection . . .

У зв`язку з цим . . .

It is well-known fact that . .

Добре відомо, що . . .

It is claimed that . . .

Стверджується, що . . .

It is doubtful that . . .

Є підстави сумніватися в тому, що . . .

It is hoped that . . .

Є надія, що . . .

It is recognized that . . .

Визнано, що . . .

It should be emphasized that . . .

Слід підкреслити, що . . .

As my time is running out . .

Оскільки час закінчується . . .

Before I close I would like . .

Перш ніж закінчити, я хотів би . . .

to emphasize the importance of . . .

. . . підкреслити важливість. . .

Finally I want to say a word about.

Нарешті я хочу сказати трохи про . . .

I close with the words . . .

Я закінчую словами . . .

I end this paper with the description of

Я завершую свою доповідь описом . . .

I leave it to you to judge . . .

Я виношу на ваш розсуд . . .

I`m afraid I`m taking too much of your time . . .

Боюся, що віднімаю у вас надто багато часу . . .

In conclusion let me say . . .

На закінчення я хочу сказати . . .

In closing I want to mention very briefly . . .

На закінчення я хочу дуже коротко згадати . . .

In closing let me briefly turn to . . .

На закінчення дозвольте мені коротко спинитися на . . .

In conclusion may I repeat . . .

На закінчення дозвольте мені повторити . . .

I repeat once again . . .

Я знову повторюю . . .

Now I want to go back to my initial statement . . .

Зараз я хочу повернутись до мого початкового твердження . . .

Now when I have completed my review

Тепер, коли я закінчив свій огляд . . .

Summing up all that has been said

Підсумовуючи все, що було сказано . . .

Summing up what I have said . . .

Підсумовуючи все, що я сказав . . .

The last part of my talk will be devoted to . . .

Заключна частина мого

повідомлення буде присвячена . . .

To all this must be added that . . .

До цього треба додати, що . . .

Учасники наукових конференцій підкріплюють свої усні повідомлення демонстрацією схем, креслень, графіків, малюнків, фотографій. Ось декілька рекомендацій щодо підготовки і використання слайдів під час виголошення доповіді. Практика показує, що в середньому на одну хвилину повідомлення повинно припадати не більше одного слайду. Спеціалісти також радять дотримуватися правила: один слайд — одна проста ідея. Чіткі лінії, великий шрифт, правильна маркеровка — все це допоможе зробити доповідь цікавою і наочною. Коментарі до слайдів повинні спрямовуватись на встановлення чіткого зв`язку між аудиторією і об`єктом вашого дослідження і підтримання активності аудиторії: ”This slide shows . . .”, “Let`s have a look at . . .”, “You can see . . .”, “This slide is a block diagram of the process . . .”.

Під час виступу може виникнути необхідність звернутись до оператора з проханням показати наступний слайд, збільшити чіткість, поправити рамку: ”The next slide, please”; ”Could we make the picture brighter?”; ”Would you correct the focus, please?”; ”Will you adjust the frame-hold, please?”.

Може статися, що необхідно увімкнути чи вимкнути світло: ”Could I have the lights for a moment?”; “Could I have the lights off?’.

Припустимо, що оператор помилився, але доповідач готовий прокоментувати даний слайд. Тоді він може попросити залишити кадр: “Let`s keep it on the screen”. Якщо через нестачу часу треба пропустити слайд, можна скористатися такою фразою: ”Let`s skip the next”. Доповідач може поцікавитись у оператора щодо кількості показаних слайдів : ”Are there any more slides?”

Зрозуміло, чим краще продумано, підготовлено такий виступ, тим менше проблем буде виникати у доповідача у процесі демонстрації слайдів.

На закінчення доповіді виступаючий, як правило, підводить підсумок сказаного. Робиться це по-різному. Наприклад, можна ще раз підкреслити основні положення своєї доповіді: ”Now let me repeat this in a different form”, “Now let me review what I have said so far about these processes”, “Now let me end by emphasizing the main points once again”, I would like now to summarize the developments which we have been talking about”.

Якщо назва доповіді сформульована у формі питання, то доповідач може спробувати відповісти на нього в кінці: ”Now I want to answer the title question, what is . . .?”

Доповідач може звернути увагу на історичне значення даної проблеми: ”In conclusion, let us consider the historical significance of . . .”.

Іноді доповідач закінчує виступ цитатою з відомої наукової праці, зокрема, для того, щоб показати, наскільки далекоглядні були вчені минулого: ”I would like to end with a quotation from . . .”.

На закінчення доповіді часто висловлюють вдячність на адресу тих, хто допомагав авторові, підтримував його зінтерес до даної проблемои: “This paper would not have been written and presented if I had not received the encouragement of my scientific adviser”.

Розглянемо типові мовні звороти, використовані в заключній частині наукової доповіді:

As my time is running out . .

Оскільки час закінчується . . .

Before I close I would like . .

Перш ніж закінчити, я хотів би . . .

to emphasize the importance of . . .

. . . підкреслити важливість. . .

Finally I want to say a word about.

Нарешті я хочу сказати трохи про . . .

I close with the words . . .

Я закінчую словами . . .

I end this paper with the description of

Я завершую свою доповідь описом . . .

I leave it to you to judge . . .

Я виношу на ваш розсуд . . .

I`m afraid I`m taking too much of your time . . .

Боюся, що віднімаю у вас надто багато часу . . .





In conclusion let me say . . .

На закінчення я хочу сказати . . .

In closing I want to mention very briefly . . .

На закінчення я хочу дуже коротко згадати . . .

In closing let me briefly turn to . . .

На закінчення дозвольте мені коротко спинитися на . . .

In conclusion may I repeat . . .

На закінчення дозвольте мені повторити . . .

I repeat once again . . .

Я знову повторюю . . .

Now I want to go back to my initial statement . . .

Зараз я хочу повернутись до мого початкового твердження . . .

Now when I have completed my review

Тепер, коли я закінчив свій огляд . . .

Summing up all that has been said

Підсумовуючи все, що було сказано . . .

Summing up what I have said . . .

Підсумовуючи все, що я сказав . . .

The last part of my talk will be devoted to . . .

Заключна частина мого

повідомлення буде присвячена . . .

To all this must be added that . . .

До цього треба додати, що . . .

Об`єктивні труднощі виступу з доповіддю іноземною мовою вимагають підготовки його тексту. Слід звернути увагу на те, що, пристапаючи до перекладу тексту доповіді на англійську мову, її український оригінал доповіді необхідно ретельно відредагувати з урахуванням особливостей її усного викладу. Великою мірою успіх виступу залежатиме від правильного інтонаційно-логічного розчленування речень, а також використання доповідачем переваг усної доповіді — візуального контакту з аудиторією, жестів, міміки, підвищення і пониження голосу і т. ін.

Деякі сучасні тенденції в англійській науковій мові

В ході підготовки до виступу на науковій конференції слід мати на увазі, що успіх доповіді вирішальною мірою залежить від мовної підготовки доповідача. Серед учених — носіїв мови спостерігається тенденція до такого стилю наукової комунікації, який забезпечує чіткість і доступність викладу матеріалу, інакше кажучи, складні ідеї вимагають простої форми викладу.

Нині в письмовій науковій комунікації все більшого поширення набуває методика написання спеціальних текстів із використанням елементів так званої контролюючої або керуючої англійської мови (controlled English). Це звичайна англійська мова, але з особливими вимогами до логіки викладу, переважним використанням особових займенників, простих часових форм і синтаксичних структур, а також словникового фонду розмовної мови. Доцільність використання такої методики при підготовці усного виступу посилюється тим, що він доповнюється демонстрацією ілюстративного матеріалу. В розпорядженні науковця завжди є спеціальна лексика, що має, як правило, однозначне тлумачення. Її використання в поєднанні з простою формою викладу дає можливість адекватно відтворити складний науковий зміст доповіді. Пропонуємо ряд конкретних спрощень для виступу англійською мовою.

По-перше, слід використовувати по можливості слова і словосполучення з лексичного фонду розмовної англійської мови.

Використані слова і словосполучення

Рекомендовані слова і словосполучення

at the present time

now

considerable amount of

much

goes under the name

is called

due to the fact that

because of

with the exception of

except

on close proximity to

close to

the present study

this study

to anticipate

to expect

to utilize

to use

to demonstrate

to show

to commence

to begin/to start

to terminate

to end

to depart

to leave

to locate

to find

prior to

before

approximately

about

Відповідними науковому стилю мови і етикету публічного виступу є такі звороти:

It should be mentioned that . . .

Слід згадати, що . . .

Let me give an example of . . .

Дозвольте навести приклад…

Let me give you my explanation

Дозвольте мені роз`яснити…

Let me now turn to . . .

Дозвольте мені звернутись до…

Let us have a closer look at . . .

Поглянемо уважніше на . . .

Let us imagine that . . .

Уявимо, що . . .

Let us suppose that . . .

Припустимо, що . . .

Moreover . . .

Більше того . . .

Now I come to . . .

Тепер я переходжу до . . .

On the one (on the other) hand

З одного (з другого) боку. . .

Primarily . . .

В першу чергу . . .

This is indeed the case . . .

Це саме той випадок, коли . . .

Ще одну можливість підвищити рівень усного виступу дає використання активного стану. Наприклад, замість: As shown in fig.1 можна сказати fig.1 shows that . . ., вислів: As far as our observations are concerned може бути успішно замінено на просте за формою: Our observations show that. Простий минулий час Past Indefinite добре підходить для опису спостережень і вираження закінченої дії: We obtained some interesting results; теперішній час Present Indefinite — для узагальнення й ствердження: The results are very reliable.

Якщо доповідач говорить від свого імені і від імені своїх колег, він цілком може користуватись особовим займенником “We”: we examined, we observed, we showed замість пасивного стану типу: were examined, was observed, was shown. Якщо доповідач висловлює особисту думку, тут доцільне використання особового займенника “І” : I made, I studied, I planned.

Важливе місце в ході наукової конференції належить дискусії. Спрямовує її, як правило, головуючий. Він представляє кожного виступаючого, повідомляє тему його доповіді. По закінченні доповіді чи кількох доповідей голова дякує ораторам, коротко оцінює їх виступи і відкриває дискусію: “I want to thank our speakers for their interesting and highly stimulating presentation. And now let me open the discussion”.

Як правило, голова пропонує почати обговорення словами:” In order to open the discussion on this subject, I would like to start with questions”.

Особливість наукової дискусії полягає в тому, що виступи в ній обмежені регламентом. Цю обставину слід враховувати учасникам дискусії: їх виступи повинні бути стислими, питання конкретними, тон — ввічливим, незалежно від бачення даної проблеми кожної із сторін.

Нижче надаються типові фрази і мовні звороти, які звичайно використовуються головуючим на науковій дискусії.

I give the floor to . . .

Я надаю слово . . .

I am afraid your time is up . . .

Боюсь, ваш час вичерпаний

Are there any questions or comments on . . .?

Чи є питання або міркування з приводу . . .?

I would like the speakers to be brief . . .

Я просив би виступаючих говорити стисло . . .

I would like to summarize . . .

Я хотів би підвести підсумки . . .

Let me just interrupt you for a minute . . .

Дозвольте мені перервати вас на хвилинку . . .

May I have your attention, please

Прошу вашої уваги . . .

Next we will hear from . . .

Наступним буде виступати

Speak from your place, please . . .

Будь ласка, говоріть з місця . . .

Take the floor, please . . .

Говоріть, будь ласка . . .

Would you speak a little bit louder?

Ви не могли б говорити голосніше?

В ході дискусії можна акцентувати увагу на конкретному положенні обговорюваної роботи: “I would like to express my interest in fig.5”. Можна також сформулювати запитання до доповідача по суті обговоюваної проблеми. Наприклад: “I would like to ask Mr. B. what experimental data backs his last statement?”

Формулювання запитань у ході наукових дискусій передбачає використання ввічливих зворотів типу: ”May I ask you . . .? Could you tell me . . .? Will you say . . . ? I would like to know . . .”.

Перш ніж відповісти на поставлене запитання, доповідач може схвально відгукнутися про його зміст чи вдале формулювання. Іноді це данина ввічливості, своєрідний ритуал, але частіше — природна реакція на слушну думку, висловлену в формі запитання: ”I appreciate your question highly because it gives me an opportunity to clarify some important points”. Можна висловити і своє задоволення інтересом, виявленим опонентом до роботи в цілому: “I would like to thank you for your interest in this paper”.

Ось деякі типові мовні звороти, що можуть прозвучати на науковій конференції під час обговорення роботи:

Could the author tell us . . .

Чи не міг би автор сказати нам . . .

Have you done any studies on . . . ?

Ви проводили дослідження з . . .?

Do you have any other questions?

Чи є ще запитання?

I am interested to know if you agree with . . .?

Мене цікавить, чи ви згодні з . . .?

I have a question about . . .

В мене запитання щодо . . .

I have two brief questions . . .

В мене два коротких запитання . . .

In relation to your question . . .

Стосовно вашого запитання . . .

It would be interesting to know . . .

Було б цікаво знати . . .

I would answer your question as follows . . .

Я відповів би на ваше запитання так . . .

Let me ask a question concerning

Дозвольте мені задати запитання стосовно . . .

My next question relates to . . .

Моє наступне запитання стосується . . .

One more question . . .

Ще одне запитання . . .

Regarding this question on . . .

Що стосується питання про . . .

Would you mind explaining how . . .

Чи не могли б ви роз`яснити . . .?

Відповідаючи на запитання, прийнято висловлювати вдячність за увагу до своєї роботи: “I would like to thank everybody for their interest in this paper”; “I would like to thank Mr. P. for bringing this idea to my attention”; “I am very grateful for your attention to my work”.

В разі потреби висловити своє ставлення до обговорюваної проблеми, учасники наукової дискусії можуть скористатися наступними мовними зворотами:

I don`t want to seem critical, but . . .

Я не хочу здатися прискіпливим, але . . .

I can agree with that only with reservations because . . .

Я можу погодитися з цим лише з застереженням, оскільки . . .

I can hardly agree with you on the question of . . .

Я навряд чи можу погодитися з вами з питання. . .

I can`t deny that . . .

Я не можу відкидати вашу точку зору, але . . .

I confess I do not approve . . .

Визнаю, що я не схвалюю . . .

If I am not mistaken . . .

Якщо я не помиляюся . . .

If I understood you correctly . . .

Якщо я вас правильно зрозумів . . .

If I remember rightly . . .

Якщо я правильно запам`ятав . . .

I share your opinion that . . .

Я поділяю вашу думку стосовно . . .

It is not clear to me why . . .

Мені не зрозуміло, чому . . .

I would like to add to what the previous speakers have said . . .

Я хотів би додати до того, що говорили попередні виступаючі . . .

I would like to say that I have been impressed by . . .

Я хотів би сказати, що на мене справило враження . .

I would like to make only one modest remark about . .

. Я хотів би зробити лише одне незначне зауваження з приводу . . .

Apparently I was wrong when I insisted on . . .

Мабуть, я був неправий, наполягаючи . . .

I need not remind you that . . .

Мені не треба нагадувати вам, що . . .

I believe that the theory I just described could be applied to . . .

Я думаю, що теорія, яку я зараз виклав, може бути застосована для . . .

First of all I want to repeat my statement on . . .

Передусім я хотів би повторити свою заяву з приводу . . .

I doubt very much whether I can . . .

Я дуже сумніваюся, що зможу . . .

ДОДАТОК 2

Зразок оформлення титульної сторінки реферату

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Кафедра германської філології

Р Е Ф Е Р А Т

за прочитаною англійською мовою книгою (статтями):

Hardison O.B. Disappearing Through the Skylight (Зникаючи крізь засклений дах) — N.Y.: Penguin Books, 1999 — 389 pp.

Підготував(ла)

Здобувач / аспірант

_________________

(прізвище)

Науковий керівник:

_________________

(прізвище)

К и ї в — 200__ р.ДОДАТОК 3

Thesis

A thesis (from Greek θέσις position) is an intellectual proposition. A thesis statement is the statement that begins a formal essay or argument, or that describes the central argument of an academic paper or proposition.

In academia, a thesis or dissertation is a document that presents the author’s research and findings and is submitted in support of candidature for a degree or professional qualification.

Nature of an academic thesis

The thesis is the main idea of one’s research. The thesis is normally the culmination of a candidate’s research; submission of the thesis represents the completion of the final requirement for the degree being sought. In certain faculties (such as fine or performance arts), the thesis may be in the form of an artistic performance, a written work (of music, or of fiction, for example), or a painting or other artistic production.

The length of the thesis will vary depending on the specific degree. Theses submitted as part of the requirements for an undergraduate degree are usually much shorter than those submitted as part of a Ph.D. (or other research-oriented doctorate). Length may be calculated in number of words, number of pages, or, when the thesis is written in a character-based language (such as Chinese or Japanese), number of characters.

Theses are most often written in the main language of instruction at the university granting the degree, but students of languages and linguistics, or those undertaking research in foreign languages, are sometimes permitted to submit the thesis in the language studied. In some countries it is a requirement to include at least some material in an international academic language; originally Latin and at one time French or German, this nowadays almost always means English. In countries where English is the predominant language of academic work, especially in the sciences, for example in the Netherlands or Scandinavia, an entire thesis may be submitted in English.

Procedure

Since the thesis is normally the culmination of the student’s work on a particular degree, the writing typically begins when all coursework has been completed. In consultation with the primary supervisor, the student decides on a general topic and undertakes appropriate research. When a draft of reasonable completeness has been finished and approved by the primary supervisor, the thesis is submitted for examination.

For a higher degree, the examination will usually include an oral defense, described below. Once the defense of a Ph. D. has been completed satisfactorily and the thesis approved, copies will be made available in the university library. In some countries, for example the Netherlands or Germany, candidates will have a considerable number of copies printed, and small publishing houses exist whose sole function is to produce theses in this way. In other countries, for example the USA or the UK, only two or three copies are ever produced. In either case, however, the thesis once accepted counts as an academic publication in the sense that it is considered appropriate to cite it in scientific literature.

Typical components

A typical thesis has a title page, an abstract, a table of contents, and a bibliography. Other components might include acknowledgements, a dedication, indexes and appendices, glossaries, lists of tables, images or figures, lists of abbreviations, and so on.

Other names and practice of academic theses worldwide

The name for an academic thesis and the practice of its writing often vary across different countries and different academic degree obtained.

At English-speaking Canadian universities, writings presented in fulfillment of undergraduate coursework requirements are normally called papers, term papers or essays. A long paper presented for completion of an honours degree is sometimes called a major paper, or, more rarely, an undergraduate thesis or honours thesis. Major papers presented as the final project for a masters degree are normally called theses; and major papers presenting the student’s research towards a doctoral degree are called theses or dissertations.

At Francophone Canadian universities, the procedure is roughly the same, however, the term applied to a study associated with masters work is referred to as a «mémoire,» and one associated with doctoral work is referred to as a «thèse.» Either work can be awarded a «mention d’honneur» (excellence) as a result of the decision by the examination committee, although these are rare.

A typical undergraduate thesis might be forty pages. Masters theses are approximately one hundred pages. PhD theses are usually over two hundred pages, and may reach nearly five hundred pages in exceptional cases.

UK

At UK universities, the term thesis is usually associated with a Ph.D. (doctoral) or M.Phil. degree, while dissertation is the more common term for the research project required for an undergraduate degree, although it is not always a necessity, and degrees can be certified for completing other equivalent work. They are often capable of swinging the mark the student may achieve due to their importance.

In recent years there has been a growth of websites which offer research help to students writing Dissertations especially in the UK where there is an emphasis on Coursework in terms of the marking and final degree grading. This has caused a great of media attention as Universities and Educators have suggested that they are used by ‘cheats’.

US

In the majority of US doctoral programs, the term «dissertation» can refer to the major part of the student’s total time spent (along with 2–3 years of classes), and may take years of full-time work to complete. At some universities, dissertation is the term for the required submission for the doctorate and thesis refers only to the master’s degree requirement. At many others, the word thesis is used for both.

Graduate students in many programs throughout the US are either required to write a thesis at the end of their studies or have opportunity to take a «thesis track» leading to graduation. Students who opt for the thesis route often are seeking to continue on for doctorates or are seeking employment where such an experience is valued.

Thesis defense

A thesis defense, also known as «defending one’s thesis,» oral defense, viva voce, and various other names, is a type of final examination for a doctoral candidate, and sometimes for a master’s candidate. Certain undergraduate schools, whose students are largely expected to matriculate into graduate programs, also require students to defend theses.

A thesis defense differs from a typical examination in several respects. The biggest difference is that the candidate often knows more about the topic than the examiners («the committee,» or the «jury»), having researched the topic extensively, typically over a number of years; some candidates may have devoted the better part of a decade to the work being examined. The purpose of the thesis defense is to test the candidate’s knowledge of his or her subject area and thinking in related areas, and to test the candidate’s knowledge of and ability to explain his or her dissertation.

The examining committee normally consists of professors from the university, including the candidate’s primary supervisor (without whose presence the defense cannot proceed) and members of his or her advisory committee, as well as professors from other departments or faculties and, sometimes, an external examiner (someone not otherwise connected to the university). Each committee member will have been given a completed copy of the dissertation prior to the defense, and will come prepared to ask questions about the thesis itself and the subject matter.

Although it is always the culminating part of the assessment, the nature and real importance of the oral examination varies greatly between countries. In North America it may take place in public or private, typically with a committee of about five (note, however, that in many schools masters thesis defenses are restricted to the examinee and the examiners, even where doctoral defenses are held in public). In the United Kingdom, there are only two or at most three examiners, and the examination is strictly in private, not least because there is a real chance of a candidate failing at this stage. In most countries of continental Europe, however, the thesis defense takes place in public, with the candidate’s family and friends present as well as any interested faculty, and there is no question of the candidate failing — the real assessment has taken place beforehand, in determining whether the candidate should be allowed to go forward to public examination. However even in these cases the oral examination is not only ceremonial. The performance of the candidate (and indeed of the examiners) will be discussed vigorously afterwards and will help determine their future reputation. In several countries the decision on special honours («cum laude» in all its local variations) is also made at the defense.

The oral examination is conducted primarily in the main language of instruction. However it is generally the case that at least one of the examining board will be from another university, and in smaller countries that often means from another country, since there may be only one centre of expertise on a given topic in a country. This often means that part of the examination has to be in a common language, usually English.

Even where oral examinations take place in private, their atmosphere tends to be formal. The candidate may be asked to give a short presentation on his or her thesis, usually lasting no more than thirty minutes, after which the examiners are free to ask questions. In some countries they will proceed by seating order, with external examiners given priority. Where thesis defenses are open to the public, they are often attended by friends or family of the candidate, members of the university, especially other students in the candidate’s department, and members of the community. Audience members are often permitted to ask questions when all the examiners have finished.

At some US institutions a longer public lecture (known as a «thesis talk» or «thesis seminar») by the candidate will precede the defense itself, in which case only the candidate, the examiners, and other members of the faculty may attend the actual defense.

Questions are typically about the content of the dissertation and the claims made therein. Examiners may need clarification on a point or points, or may ask the candidate to explain his or her reasoning or research further. Questions are often friendly, but may also challenge the candidate’s views, methods, or conclusions. Part of the evaluation is based on how well the candidate can defend his or her work.

In the UK, Ireland and Hong Kong the thesis defence is called a viva voce, (Latin for «by live voice») examination (viva for short). Involved in the viva are two examiners and the candidate. One examiner is an academic from the candidate’s own university department (not any of the candidate’s supervisors) and the other is an external examiner from a different university.

In Bosnia-Herzegovina, France, Norway, Sweden, Denmark, Finland, Germany, and Switzerland the oral defense is known as a soutenance: an expert in the field, often from another university, is appointed who will present the dissertation, subject it to a critical examination and discuss it with the author. In the context of the disputation, the critical examiner is termed the opponent, and the author of the dissertation the respondent. The dissertation has to be generally available in its final or at least in a preliminary published form a few weeks before the disputation (3 weeks in Sweden), which is open to the public; after the opponent is finished, anyone present is allowed to ask critical questions (anyone who does is called an «opponent ex auditorio»—an opponent from the auditorium). The final grade is decided after the disputation in a meeting between the opponent and a grading committee of three or (sometimes) four people. In theory, also the points raised by opponentes ex auditorio affect the grade. It has happened that such opponent has caused the committee not to pass the respondent, although this would be quite extraordinary nowadays.

At the end of the defense, the candidate and other persons who are not members of the jury are asked to leave the room. Alternatively, the jury leaves the room for another chamber set aside solely for this decision. The committee then deliberates and reaches a decision (normally unanimous and sometimes called a «verdict»), usually in the form of a number from one to five (this varies from school to school). Potential decisions include:

Accepted / pass with no corrections.

The thesis is accepted as presented. A grade of some kind may be awarded, though in many countries PhDs are not graded at all, and in others only one of the theoretically possible grades (the highest) is ever used in practice.

The thesis must be revised.

Revisions (i.e. correction of numerous grammatical or spelling errors; clarification of concepts or methodology, addition of sections) are required. One or more members of the jury and/or the thesis supervisor will make the decision on the acceptability of revisions and provide written confirmation that they have been satisfactorily completed. If, as is often the case, the needed revisions are relatively modest the examiners may all sign the thesis with the verbal understanding that the candidate will review the revised thesis with his or her supervisor before submitting the completed dissertation.

Extensive revision required.

The thesis must be revised extensively and undergo the evaluation and defense process again from the beginning with the same examiners. Problems may include theoretical or methodological issues. A candidate who is not recommended for the degree after the second defense must normally withdraw from the program.

Unacceptable

The thesis is unacceptable and the candidate must withdraw from the program.

This verdict is given only when the thesis requires major revisions and when the thesis defense makes it clear that the candidate is incapable of making such major revisions.

The candidate is immediately informed of the results; in the event of a successful defense the candidate’s supervisor will often greet the candidate with the words, «Congratulations, Doctor X». At this moment a bottle of champagne is often produced. In some countries (e.g. France and the Netherlands), the candidate is considered to become a Doctor of Philosophy at the instant that all committee members vote in the affirmative. In others (e.g. the UK), the degree must first be conferred by the university corporation. Finally, in some countries (e.g. the USA), practice varies between universities.

The likelihood of these different verdicts varies between countries. At most US institutions the latter two verdicts are extremely unusual, since the thesis supervisor (and the other members of the jury) will normally have reviewed the thesis before the thesis defense. Such an outcome is generally regarded as a major failure not only on the part of the candidate but also by the candidate’s supervisor (who should have recognized the substandard quality of the dissertation long before the defense was allowed to take place). It is also fairly rare for a thesis to be accepted without any revisions; the most common outcome of a defense is for the examiners to specify minor revisions (which the candidate typically completes in a few days or weeks).

While the decision of the examiners is normally unanimous, the official rules at most US institutions allow the doctorate to be granted with positive votes from all but one of the examiners; it is therefore possible for a candidate to pass with one negative vote. The extremely rare cases where one examiner votes against a successful candidate can have a permanent effect on the relationships among the faculty members involved.

An unsuccessful defense is extremely unlikely in countries such as the Netherlands, where the oral defense («promotie») typically happens after the thesis has already been approved by examiners. Candidates often try for a board of opponents as large, international and prestigious as possible. All professors are required to wear togas. The oral defense is ended after a preset amount of time by the University-appointed ‘pedel’ or custos who is in charge of the protocol and will end the defense with the words «Hora est!» (Latin for it is time or the hour has come). In theory, the candidate does not have to answer the questions or even be present; (s)he can relegate this to his/her assistants called «paranimfen», who also act as a formal bodyguard due to the heated nature of some academic disputes in past times. Nowadays paranimfen are often chosen from friends and family, so the practice of having them answer questions is almost completely discontinued.

On the other hand, examinations at universities on the British pattern are by no means a rubber stamp. Whilst many theses are passed with some minor corrections or revisions required by the examiners, very few are passed with no corrections whatsoever, and indeed a pass-without-correction is considered a particular honour. Moreover, it is not uncommon for British theses to be failed, as well — in which case, either major re-writes are required, followed by a new viva, or else the thesis may be awarded the lesser degree of M.Phil (Master of Philosophy) instead, preventing the candidate from resubmitting the thesis.

In the case of a successful defense, frequently many of the questions and much of the discussion will focus less on the dissertation at hand and more on further avenues of research the author might wish to explore in the future.

Thesis submission

Submission of the thesis is the last formal requirement for most students. By the final deadline, the student must submit a complete copy of the thesis to the appropriate body within the university, along with the appropriate forms, bearing the signatures of the primary supervisor, the examiners, and, in some cases, the head of the student’s department. Other forms include library authorizations (giving the university library permission to make the thesis available as part of its collection), and copyright permissions (in the event that the student has incorporated copyrighted materials in the thesis).

There are strict requirements for theses, including pagination, layout, type and color of paper (especially the paper must be acid-free since a copy of the dissertation will become a permanent part of the library collection), order of components, and citation style, which vary from school to school. These requirements will normally be checked page by page by the accepting officer before the thesis is accepted and a receipt is issued. Theses which are incomplete or incorrectly formatted will not be accepted. Failure to submit the thesis by the deadline will result in graduation (and granting of the degree) being delayed.

Once all the paperwork is in order, copies of the thesis are made available in the University Library. Specialist abstracting services exist to publicise the content of theses beyond the university where they are produced.

Додаток 4

A MODEL FOR ORAL TOPIC “MY SCIENTIFIC WORK”

Speak about your scientific work using the following statements as an outline:

I am going to write my thesis. . .

There are a lot of many important problems in modern . . .

Many of them need a profound and independent study.

I started my work on this problem a year ago.

The aim of my present research is to investigate . . .

This research is interesting from many points of view.

Similar studies are in progress in many institutions of our country and abroad.

This problem is interesting to many scientists. I am familiar with such works . . .

I think my approach is also useful and the findings will be of significance.

I’ve got a lot of problems with such a complicated problem.

I read the professional literature regularly, discuss ideas and results with my colleagues at theoretical seminars.

Recently I have written a scientific paper and it will soon come out..

The paper contained experimental data.

Another paper was presented at the last conference.

The conference was organized by . . . and devoted to . . .

The papers were followed by interesting discussions.

It takes a lot of efforts to become a skilful investigator. A scientist must be able to handle laboratory equipment. He must possess a creative mind. He must work hard. Of great significance are his skill and talent.

There are several ways of approaching to this problem.

Theoretical studies are very important.

Many researchers are working on this problem but has not yet been solved.

My Scientific Work

I am going to write my thesis on the topic “Deviant behavior. Narcotism and alcoholism problems of youngsters”. There are a lot of many important problems in modern sociology. Many of them need a profound and independent study. I started my work on this problem two years ago. The aim of my present research is to examine scientifically social, psychological, cultural and moral reasons for drugs and alcohol use, and activities of institutions of law and order and up-bringing in a way of its forestalling. This research is interesting from many points of view.

The tasks of the research are as follows:

- to analyse different levels of preconditions for narcotism and alcoholism appearing;

- to examine the deviation mechanism by means of analysing the interaction between normative regulators and individual peculiarities and it’s attitude towards the real life situation;

- to study the influence of social tension, confrontation on the narcotism and alcoholism appearing;

- to analyze micro-social and cultural situations, which provoke alcoholism and narcotism;

- to examine the acuteness and duration of social conflicts and peculiarities of individual adaptation to it;

- to study the condition of society’s institutional forms, their contradictions;

- to examine the informational center’s activity and their informational availability;

- to determine the effectiveness of social control forms and methods in forestalling narcotism and alcoholism;

- to study mass media resources and means in narcotism and alcoholism preventive inspection.

Similar studies are in progress in many institutions of our country and abroad.

This problem is interesting to many scientists. I am familiar with such works by S. Freid, V. Levi, A. Petrovsky, V. Kagan and others.

I think my approach is also useful and the findings will be of significance. The object of my research are teenagers and youngsters, which are sickly depended on drugs and alcohol.

The actuality of this problem is hidden within the phenomenon of deviation and it’s “institutialization” as socially adopted and secretly approved type of youngsters’ behavior. Unfortunately, deviation has not been regarded up to nearest time as a scientific problem, and some of its aspects have not been researched in sociological way.

I`ve got a lot of difficulties with such a complicated problem. There are several ways of approaching this problem, and its theoretical aspect is of great importance. Many researchers are working on similar problems — I mean at the junction of sociology, psychology, statistics, information science and special sciences, but it still remains much to do. I read the professional literature regularly, discuss ideas and results with my colleagues and my supervisor.

Recently I have written a scientific paper and it will soon come out. The paper contained experimental and statistic data. Another paper was presented at the last conference. The conference was organized by the Institute of Sociology and devoted to the new research tendencies within the sociological science.

Finishing my thesis, I should say that it takes a lot of efforts to become a skilful investigator. A scientist must be able to cope with numerous problems when doing the research, to be acknowledged with modern scientific research methods, sometimes originated from other sciences — for example, statistics, cybernetics, etc. He must possess a creative mind and work hard. Of great significance are his skill and talent.

ДОДАТОК 5

Зразок тексту для читання і письмового перекладу

W.Sorrel “The Dancer’s Image”. – Columbia University Press, 1999. P. 319.





Dance and Poets

At the age of fourteen Hans Christian Andersen participated in the production of a ballet and his first part was to be “an anonymous goblin in a corps of goblins”. Shortly afterwards he was in the ballet Armida, in which he held a small part. He was a spirit, he relates in his autobiography, and saw his name in print for the first time. He already visualized himself immortalized: “I was continually looking at the printed paper. I carried the program bill of the ballet to bed with me at night, was lying there and read my name by candlelight — in short I was happy!”

Afterwards he did not give up his attachment to the dance. Very early in his life he developed a special gift. He could cut out things in paper with a pair of scissors, and in almost all his paper cutouts little dancing figures play a major part. Even trees are gracefully bent and non-dancing figures are always in motion. Moreover, it is not coincidence that Andersen’s first book with Fairy Tales was published in1835, at the height of Romanticism, when the choreographers thirsted for the kind of material that was hidden in Andersen’s stories. At that time he influenced them far more indirectly than in our own era when his story of The Red Shoes became a climactic point in cinematic ballet and Stravinsky found inspiration in The Ice Maiden which turned into Le Baiser de la Fée, and The Nightingale which reappeared in the form of opera and ballet. George Balanchine’s advice to parents who wish to prepare their children for a dance career was: “I would suggest reading the child fairy stories . . . by all means read the stories of the great Hans Christian Andersen. I don’t mean Andersen’s stories oor any others, as they are watered down, especially translated and condensed for children. Good fairy stories were always written for intelligent people.”

ДОДАТОК 6

A Model Scheme for Rendering Newspaper Article

The title of the article:

The title of the article is . . .

The article is headlined . . .

The headline of the article is . . .

The author of the article. Where and when the article is (was) published:

The author of the article is . . .

The article is written by . . .

It is (was) published in . . .

The article is from . . .

The main idea of the article, its subject and aim:

The main idea of the article is . . .

The subject of the article is . . .

The article is about (concerned with, devoted to) . . .

The article deals with (touches upon) . . .

The purpose (aim) of the article is to give (to provide) the reader with some information (material, data) on . . .

The contents of the article:

At the beginning of the article the author

describes (writes, dwells on) . . .,

touches upon . . .,

thinks (considers) that . . .,

explains,

introduces,

points out,

emphasizes,

stresses,

underlines,

notes in general terms,

criticizes,

makes a few critical remarks on . . .,

reveals,

exposes

accuses,

blames,

condemns,

mocks,

ridicules,

praises . . .,

gives a summary of . . .,

gives his account of . . .

The author (article) begins (starts) with:

a (the) description of . . .,

by mentioning . . .,

the analysis of . . .,

a (the) summary of . . .,

some ( a few) critical remarks about (concerning) . .

Continuation:

Then (after that, next) the author :

passes to . . .,

goes on to say that . . .,

says (reports) that . . .,

gives a detailed (thorough, comprehensive, deep) analysis (description of) . . .

The article continues to describe . . ., etc.

The article goes on to say that . . . .

Conclusion:

In conclusion the author . . . .

The article ends with . . . .

At the end the article draws the conclusion (comes to the conclusion) that . . .

At the end of the article the author sums it all up (by saying).

Your opinion of the article, and its connection with the facts on the topic that you already know:

I got to know from the article that . . . .

I found the article interesting (important, dull, of no use, to hard to understand).

The article carries (has, contains) much (fresh) information about . . . .

The article has some facts new to me, that is . . . .

As far as I know already . . . .

I’ve read before that many (some) articles on the topic.

Зразок анотування українського теКсту

The title of this article is “When East meets West”. It was published in newspaper “Culture and Life”. The subject of the article is the International Exhibition of drawings “Gaze from East — Gaze from West”, which was openned several days ago in the Gallery of Kyiv-Mohyla Academy.

The author introduces that the history of this exhibition laid back to 1993. At that very time in Austrian town Gritz European Community decided to hold a Month of Culture there, aiming at creating joint projects by cultural establishments and creators of Europe. One of these projects was competition of drawings by a short but very distinctive title “East Meets West”. The author explains that this competition was a sort of presentation of artistic alternative positions from different cities and towns of Europe, but not only the principal artistic centres. There were more than 1300 artistic pieces, and International Jury determined the winners. This was the origin of the exhibition “Gaze from East — Gaze from West”, which has been already presented in many cities of Europe. The author points out that this exposition gives to its visitors a lot of opportunities for discussions and comparisons about different but much alike ways of art development within last years.

The author ends this article with note that this exhibition is not the first event organized by the Embassy of Austria in Kyiv, but one in the chain of cultural actions.

I found this article interesting and important.

ДОДАТОК 7

Text 1

Ukraine.

Our Motherland is Ukraine. It stretches from Chernihiv forests in the north to the shores of the Black and Azov Seas in the south, and from the green Carpathians in the west to the Don steppes in the east. The capital of Ukraine — Kyiv — with its population of three million is the largest political, economical, cultural and scientific centre of the country.

Ukraine is among the largest countries of Europe in territory (603, 700 thousand sq. km) and population (52 million). Ukraine is rich in natural resources, and its natural conditions are favourable for life and work.

The Ukrainian people have a long and notable history and made a considerable contribution to the storehouse of worlds civilisation. Our people are famous for the national industry and agriculture as well as for freedom loving traditions, hospitality and arts.

In August 1991 the Supreme Council of Ukraine proclaimed Ukraine as an independent, sovereign, democratic state. Now Ukraine has all the possibilities to elect its own wise government in order to reconstruct and develop economy and culture and to rise the people’s welfare. We live at a time of great social reforms and spiritual revival of the Ukrainian people. For the first time in history the Ukrainian language, cultural and historical traditions and customs formerly oppressed during the rule of emperors of all sorts receive unlimited freedom and opportunity for development.

Words and Expressions to Remember:

to stretch

тягнутися, простягатися

to be rich in natural resources

бути багатим на природні ресурси

to be favourable for smth.

бути сприятливим для чогось

to have a long and notable history

мати довгу і багату історію

to make a considerable contribution

зробити вагомий внесок

storehouse of world civilisation

скарбниця світової цивілізації

freedom loving traditions

волелюбні традиції

hospitality

гостинність

to rise people’s welfare

підвищити добробут народу

spiritual revival

духовне відродження

to be oppressed

бути пригніченим

rule

правління

emperor

імператор

unlimited freedom

необмежена свобода

wide network

широка мережа

curriculum

навчальний план

to improve

поліпшувати

to increase

збільшувати

patron of art

покровитель мистецтва

to hinder

перешкоджати

to create favourable conditions

створити сприятливі умови

gifted

обдарований

forbidden

заборонений

to be at one’s disposal

бути в чиємось розпорядженні

to toil

працювати

Text 2

Ukraine’s International Cultural Ties

One of the important tasks of Ukrainian cultural policy is the support of the exchange of cultural values between other countries and peoples. We can say that the Ukrainian international cultural contacts are broader and more varied today than ever before. International cultural exchange is intensifying and becoming more fruitful.

Now Ukraine maintains cultural contacts in various forms with many countries of all continents. The best works of composers and dramatists of Ukraine and other countries are exchanged. Representatives of amateur art are taking an active part in the exchange of cultural values between countries.

More and more gifted young people from foreign countries study at Ukrainian educational establishments of culture and art.

Many students from Ukraine are sent to other countries for studying abroad and improving their knowledge in future profession.

The two-way exchange takes place at a high artistic level. Foreign stage directors, actors and musicians stage shows in Ukraine. We want to show abroad the achievements of our culture at its best.

Exchange of art exhibitions is especially indicative in determining the level of current international co-operation. These exhibitions give foreign audiences an idea of our national art and its historical development. Ukrainian art lovers can see masterpieces of European painting from the museums of many countries.

Representatives of Ukrainian culture and art take an active part in international congresses, conferences, and symposiums. Many meetings of this kind are conducted in our country as well.

There is also a large turnover in books, magazines and newspapers with foreign countries. Many foreign books and periodicals are received through direct exchange with foreign libraries.

The road to our country is always opened to everybody who brings real art and real cultural values.

Words and Expressions to Remember:

support

підтримка

exchange

обмін

cultural values

культурні цінності

to intensify

посилювати

to maintain

встановлювати

to improve

поліпшувати

creative

творчий

enrichment

збагачення

amateur art

самодіяльне мистецтво

gifted

обдарований

two-way exchange

двосторонній обмін

achievement

досягнення

masterpiece

шедевр

turnover

обіг

representative

представник

Text 3

International Relations of Libraries

Ukraine maintains cultural links with many countries of the world. In our epoch cultural and scientific relations among nations are of great significance as they promote mutual understanding and friendship.

The traditions of our country in preserving cultural treasures of the world and in popularization of the best masterpieces of the human mind are widely known.

Libraries play a significant role in providing Ukrainian people with foreign literature and thus promote the development of international relations of our country/

Nearly all the libraries of the country have foreign literature in their collections. Ukrainian libraries exchange publications with different organizations and libraries of many countries in all continents of the world.

The international loan system is also highly developed and books that are not available in Ukraine are received through these channels.

The relations of Ukrainian libraries with those of Europe,, America and Asia are constantly developing. The cultural agreements of our country frequently include the exchange of library delegations.

Our libraries maintain cultural cooperation with such international organizations as: International Federation for Documentation (FID); International Organization for Standardization (ISD); International Association of Music Libraries, Archives and Documentation Centres (IAML); International Association of Agricultural Libraries (IAALD).

Text 4

The Ukrainian Academy of Sciences

The Academy of Sciences of Ukraine began its activity in1919 during the civil war. Academician V.I.Vernadsky, an outstanding scientist in the field of geochemistry, was elected the first President of the Academy.

At first the Academy had three departments: Department of Historic and Philological Sciences, Department of Physical and Mathematical Sciences and Department of Socio-Economical Sciences. They united three institutes, 26 research faculties, cabinets, commissions and committees.

Nowadays the Ukrainian Academy of Sciences unites more than 80 scientific institutions. There are more than 300 members and corresponding members and about 8000 doctors and candidates of science at the Academy. Academician B.Paton is its President.

Many Ukrainian scientists are world-renowned. Eminent Ukrainian scientist B.Paton was involved in developing a cardinally new method of metal electroslag welding which made it possible to change radically the technique of machine building.

The Academy became an acknowledged center of science of materials and played the lead in synthetic diamonds production which are widely applied in the national economy.

Nowadays great attention is paid to protection of environment from pollution and to rational use of national resources.

Science of Ukraine enjoys great potential. Ukrainian scientists are the authors of many basic scientific works. Such works as “The Theory of General Problems by Linear Elliptical Systems” by V.Lopatinsky, “Cybernetic Encyclopaedia” by a well-known surgeon M.Amossov, and the scientific works by Ukrainian scientists N.Kovalenko, V.Kovalevsky, V.Koroluk and others may serve as examples.

Ukrainian scientists have actively participated in solving important problems of economic and cultural development of the country.

Solving this task the Academy initiates new progressive forms of strengthening ties between science and production, new methods of effective economic management/

The Academy works at enchanting the efficiency and quality of research, at accelerating the practical application of scientific achievements, at improving forms of bonds between science, production, and professional training.

Expressions to Remember:

metal electroslag welding

електрошлакове зварювання

play the lead

відігравати головну роль

protection the environment from pollution

захист навколишнього середовища від забруднення

“The Theory of General Problems for Linear Elliptical Systems”

“Теорія загальних граничних завдань лінійних еліптичних систем”

Text 5

The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland

The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (the UK) is one of the most prominent countries of the world. It occupies an outstanding place within the history of world civilization.

The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland is situated on two large islands called the British Isles. Its territory is about 244.1 thousand square km. The UK consists of England, Scotland, Wales and Northern Ireland.

Great Britain is a highly-developed industrial country. The older fields of industry are shipbuilding, coal-mining, textile, metallurgical industries, and the newer ones are: electronics, electrical engineering, chemical, aircraft, spacecraft, automobile industries. The largest cities are: London, Glasgow, Birmingham, Liverpool, Manchester, Edinburgh and Cardiff. Approximately 40% of the whole population live there. Oxford and Cambridge are called university towns.

Great Britain is a parliamentary monarchy. The Queen is formally at the head of the state. But in fact the country is ruled by the parliament consisting of two Houses: the House of Commons and the House of Lords. The Prime Minister is the head of the Government.

London, one of the greatest cities in the world, is the capital of Great Britain and the cradle of British traditions and culture. It is also one of the most prominent financial and commercial centers of the world, a big port, a university city and a seat of the British government. The most important parts of London are: the City, the financial and business of the UK; the West End, which is famous for fashionable shopping and entertainment centers; the Eats End, the industrial district; Westminster, the place for government offices; Soho, known for international restaurants and a lot of entertainments.

The world-famous sights of London are Tower Bridge, Big Ben and the House of Parliament, Trafalgar Square, St. Paul’s Cathedral, Westminster Abbey.

London has a number of nice parks ad gardens, such as Kensington Gardens, Hyde Park, St. James’ Park, Regent’s Park.

There are very many theatres, concert halls, museums and cinemas in the capital. The best known are Covent Garden and the English National Opera, the Tate Gallery, the National Gallery, the British Museum, and the National History Museum.

Words and Expressions to Remember:

prominent

видатний

outstanding place

визначне місце

highly-developed industrial country

високо розвинена індустріальна країна

textile

текстильний

ship-building

суднобудування

electronic engineering

електронна техніка

chemical industry

хімічна промисловість

aircraft industry

авіаційна промисловість

spacecraft industry

космічна промисловість

to rule

правити

the House of Commons

палата громад

the House of Lords

палата лордів

cradle

колиска

St. Paul’s Cathedral

собор Св. Павла

Westminster Abbey

Вестмінстерське абатство

Text 6

Science in Britain

Learned societies and independent scientific institutions play a large part in promoting the sciences in Britain, although they do very little actual research.

Most pure research is conducted in the universities, which also play an essential part in maintaining the supply of trained specialists. The learned societies play an important part in the discussion and publication of the results of research.

At present there are over 900 learned scientific societies in Britain with approximately 400 scientific publications.

The traditional method of scientific publication, in which results are written in papers and published in journals, is still the main means of communication among scientists. The leading learned societies have for long been important agencies for communicating scientific information. The most eminent of the learned societies are:

The Royal Society which was founded in 1660. Its present activities include the holding of the scientific meetings, publication of research work, mainly in the “Philosophical Transactions” and the “Proceedings”, the delivery of lectures, the presentation of medals.

The Royal Society of Arts which was founded in 1754. Its principal object has been to promote the progress of all departments of science. It deals with scientific, artistic, technical, industrial and commercial problems. The society regularly holds meetings and publishes a monthly journal.

The British Association for the Advancement of Science which was founded in 1831 to promote general interest in science and its application. One of the chief activities is the annual meetings attended by many young students as well as by eminent scientists. Its 14 sections cover the whole range of pure and applied science and there is a division for studying social and international relations of science.

Words and Expressions to Remember:

learned societies

наукові товариства

science

наука

human sciences, the humanities

гуманітарні науки

scientific worker, the scientist

науковець, дослідник, вчений

scholar

науковець (гуманітарні науки)

to be a scientist (scholar)

бути науковцем

to do scientific work

вести наукову роботу

research, investigation

дослідження

analysis (pl. –ses)

аналіз

study

дослідження, наукова дисципліна, наукова стаття, монографія

approach

підхід

data

дані, факти, відомості

paper (on)

дослідження, праця, наукова доповідь

journal

журнал

proceedings

записки наукового товариства (засідання)

to describe

описувати, характеризувати

to quote

цитувати, посилатися

to work out

вирішувати (завдання), розробляти (план)

to tackle the problem

взятися за справу, приступити до вирішення проблем

to submit

подати на розгляд

efficient

продуктивний, ефективний, кваліфікований

short abstract

стислі тези

address, lecture (on)

доповідь

theme of the conference

тема конференції

topics for discussion

питання для обговорення

organizing committee

організаційний комітет

participant, delegate, member

учасник (конференції)

social programme

соціальна програма

Text 7

Post-Graduate Training

The main way in which research workers and higher school teachers get their scientific training is the post-graduate course. Young people who graduate from schools of higher learning and want to do a post-graduate course take examinations in Philosophy, a special subject, a foreign language, and a computer science. For 3 years a post-graduate student preparing for his candidate’s degree takes an advanced course on the master’s fundamentals and passes exams in them., studies under the guidance of prominent scientists and researchers.

He has to carry out a definite programme of research, obtain new scientific findings, and present his conclusions before a scientific council of the respective higher school or research institution.

In our country we also have an extra-mural course of post-graduate training for people who want to do scientific research but do not want to leave work.

All post-graduate study is free of charge. Those who take a full-time post-graduate course get state allowances.

To receive the degree of Doctor of Science, one has to carry out an absolutely independent major programme of research which, besides yielding new findings should be devoted to an important problem and present some significant scientific conclusions. Following its publication the dissertation is defended publicly by the author before a scientific council entitled to consider doctoral dissertations.

The so-called “beamed” post-graduate course was introduced to train candidates of science, it differs from the regular system in method of student selection. Under this variant, higher schools, scientific research institutions and enterprises are entitled to send their stuff members to post-graduate course and after finishing it, the new candidates are obliged to return to their former place of work.

In general the system of selecting candidates for post-graduate studies and future research work is being improved. More certified inventors and authors of scientific papers are now admitted.

The State provides young people with everything necessary to prepare for a scientific career and enable them to make important contributions to the development of science.

Words and Expressions to Remember:

post-graduate course

аспірантура

scientific (research) worker

науковий співробітник

to do (to take) a post-graduate course

навчатися в аспірантурі

extra-mural course of post-graduate training

заочна аспірантура

post-graduate (research) student

аспірант

to grant (to offer) smb. a research (post-graduate)

надати можливість кому-небудь навчатись в аспірантурі

associate professor

доцент

dissertation abstract

автореферат

under the guidance (supervision) of

під керівництвом

independent research

самостійне наукове дослідження

to present one’s conclusion

подати свої висновки

scientific council

вчена рада

“beamed” post-graduate course

цільова аспірантура

to receive the degree

одержати вчений ступінь

to defend the thesis

захистити дисертацію

to yield new findings

подати нові дані

to consider

розглянути

by secret ballot

таємним голосуванням

to bestow the scientific degree to the applicant

присудити науковий ступінь пошукувачу

the council’s ruling

рішення вченої ради

to be endorsed by

бути затвердженим

the Higher Certification Commission

Вища Атестаційна Комісія (ВАК)

ДОДАТОК 8

Зразок складання анотації до автореферату дисертації

(Surname, Name). Social and cultural aspects of organization parks activities in foreign countries. Manuscript.

Thesis on competing a candidate’s degree of pedagogical sciences by speciality 13.00.06- Theory, Methods and Organization of Cultural and Educational Activity. Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to determination of the historical and theoretical preconditions for formation the park culture as social and cultural system, its modern state, tendencies of development; the substantiation of the concept «park culture » is given as an indivisible part of leisure and recreation system, which is strongly interrelated to general processes in cultural and social life of the society, typology of parks as multi-functional social and cultural establishments is determined, and their place and role within the social and cultural sphere of a society are defined.

The social and cultural aspects of increasing the efficiency of park activity are revealed; the peculiarities and laws of its functioning are determined, the priority value of parks among the other social and cultural institutions, their integrated structure, and multifunctionality are convincingly proved; the principles, functions, directions and technologies, models of cultural, educational, and leisure activity of different types of parks and recreational zones are considered.

Key words: park culture, social and cultural system, model, culture and leisure activity.

ПЕРЕДМОВА4

Мета і завдання курсу5

Навчально-методичні матеріали з курсу8

Форми поточного контролю і вимоги до екзамену9

Зміст кандидатського екзамену10

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН11

Структура теоретичного курсу з англійської мови14

Реферат з англомовної фахової літератури16

Реферат з проблем наукового дослідження20

Наукова доповідь22

Деякі сучасні тенденції в англійській науковій мові29

Додаток 137

Додаток 262

Додаток 363

Додаток471

Додаток 577

Додаток 678

Додаток 782





Додаток 899

Редакційно-видавничий відділ КНУКіМ

Тираж 100 пр.

Київ, вул. Чигоріна, 14.






Страницы: 1 | 2 | 3 | ... | | Весь текст