Дніпропетровський педагогічний коледж

Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

ц/к методики музичного виховання, музично-теоретичних дисциплін

та народних інструментів

«УЗГОДЖЕНО»___________«ЗАТВЕРДЖЕНО»__________

Зав. музичним відділеннямЗаступник директора

ДПК ДНУ ім. Олеся Гончараз навчальної роботи

Чередник Л.М.Аронова Р.С.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання курсових робіт з методики музичного виховання

Розглянуто та ухвалено на засіданні ц/к методик музичного виховання,

музично-теоретичних дисциплін

та народних інструментів

Протокол №__ від ______201_ р.

Голова ц/к _______________

/Зіневич Л.А./

м. Дніпропетровськ,

2013 – 2014

Загальні положення

Курсова робота є засобом здійснення контролю за рівнем теоретичної та практичної підготовки студентів, оволодінням методами наукового пошуку, вмінням користуватись літературними джерелами, грамотно, логічно і чітко викладати матеріал в письмовій формі.

Курсова робота є першим кроком на шляху формування наукових інтересів студентів. Виконання таких робіт сприяє виробленню у студентів навичок:

успішно самостійно працювати з психолого-педагогічною, методичною літературою, цілеспрямовано аналізувати її;

застосовувати методи педагогічних досліджень, теоретичні основи методик при розв’язанні поставлених завдань; фіксувати результати дослідницької роботи і узагальнювати їх;

уміння вивчати і узагальнювати свій і передовий педагогічний досвід освітян-новаторів;

науково-дослідницької роботи, самостійних творчих досліджень, організації експериментів.

Організаційна робота

Тематика курсових робіт підбирається з урахуванням фахової підготовки студентів, специфіки дисципліни та актуальності теми.

Перелік тем обговорюється і затверджується на засіданнях циклової комісії.

Обрані студентами теми, список викладачів-керівників курсових робіт, місце захисту та склад комісії із захисту затверджується наказом по коледжу.

За кожним студентом закріплюється викладач-консультант (керівник курсової роботи), який здійснює організаційно-методичну допомогу студентам в написанні курсової роботи.

Керівники курсових робіт розробляють і забезпечують студентів методичними рекомендаціями, в яких визначаються основні вимоги щодо написання та оформлення.

На захист курсової роботи студент зобов’язаний представити вичитану керівником роботу та відгук.

Захист курсової роботи проводиться за участю не менш половини складу комісії та за присутності керівника.

Результати захисту курсових робіт оголошуються в день захисту, після оформлення протоколу.

Оцінка за курсову роботу виставляється за 4-бальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» і вноситься у відомість та залікову книжку студента.

В разі, якщо захист курсової роботи оцінюється «незадовільно», то визначається дата повторного захисту після доопрацювання.

Отримання незадовільної оцінки за курсову роботу на захисті не дає права студенту здавати ДКЕ.

Курсові роботи зберігаються у методичному кабінеті протягом 1 року (у разі атестації закладу – 3 роки), потім списуються в установленому порядку.

Найкращі курсові роботи можуть бути залишені з метою збагачення методичного забезпечення кабінетів.

Вказівки до виконання курсової роботи

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

аналіз актуальності, розгляд та затвердження тематики курсових робіт;

оформлення наказу про організацію курсових робіт на відділеннях;

оформлення та видача індивідуальних завдань з підготовки курсових робіт;

консультація керівника;

виконання завдань курсової роботи та контроль з боку керівника;

консультація керівника;

оформлення курсової роботи;

перевірка курсової роботи, написання відгуку;

захист курсової роботи.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП

об’єкт,

предмет,

мета,

завдання, методи дослідження,

гіпотеза, актуальність теми курсової роботи.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

аналіз теоретичних джерел з теми дослідження;

висновки щодо розкриття теми теоретичними джерелами.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (експериментальна)

характеристика методів педагогічних досліджень;

перевірка гіпотези визначеними методами досліджень;

фіксація результатів досліджень;





обробка та аналіз результатів досліджень;

висновки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вибір теми

Кожен студент зобов’язаний вчасно ознайомитись з тематикою курсових робіт та обрати тему для своєї роботи.

Студент обирає тему для курсової роботи, орієнтуючись, перш за все, на особисті уподобання до того чи іншого питання курсу методики музичного виховання. Однак цінність курсової роботи багато в чому визначається науковим та практичним значенням обраної теми. Крім того, студент не може не враховувати й інші фактори, які, безперечно, позитивно вплинуть на якість виконання курсової роботи, а саме:

наявність літератури з обраної теми в особистій бібліотеці студента чи в бібліотеках міста, села, де він мешкає;

можливість вивчення досвіду роботи передових шкіл та освітніх закладів, вчителів, вихователів та музичних керівників – майстрів педагогічної справи.

Обравши тему, студент повідомляє про це офіційно.

У разі виникнення суперечностей між кількістю запропонованих тем з певної дисципліни і кількістю студентів, що виявили бажання працювати над ними, навчальна частина та циклова комісія уповноважені здійснити перерозподіл тем між студентами.

Вивчення науково-методичної літератури та педагогічного досвіду

Не обмежуйтесь літературою з переліку, складеного викладачем. Користуйтесь каталогами у бібліотеках, бібліографічними виданнями, Інтернетом, компакт-дисками.

опрацювання курсової роботи починається з ознайомлення з літературними джерелами з визначеної теми, складається бібліографія;

студент знайомить свого наукового керівника з бібліографією і, отримавши схвалення, береться до вивчення літературних джерел, до конспектування найважливіших з них.;

під час опрацювання літературних джерел необхідно робити точні посилання (з вказівкою сторінок) на найважливіші висловлювання авторів, дослівно цитуючи їх.

в результаті вивчення основних літературних джерел з теми студент складає перший варіант плану курсової роботи, який у подальшому, під час вивчення іншої літератури, він буде поступово уточнювати, конкретизувати та розширювати, створюючи другий варіант, тобто план повний, розгорнутий, що складається з кількох головних питань теми та кількох конкретних питань до кожного з них.

науковий керівник знайомиться з розгорнутим планом курсової роботи і у разі необхідності дає вказівки про його доопрацювання.

спостерігаючи та аналізуючи навчально-виховний процес досвідченого педагога під час навчально-виробничої практики, студент отримує необхідні матеріали, які дозволяють йому проілюструвати теоретичні положення курсової роботи.

під час роботи над курсовою роботою студент може використовувати різні методи науково-педагогічних досліджень: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, метод вивчення навчальної документації та учнівських (дитячих) робіт, психолого-педагогічне тестування, соціометрію, метод аналізу результатів діяльності учнів (дітей), метод моделювання.

у процесі узагальнення особистого педагогічного досвіду студент-вчитель (музичний керівник) може підготувати і провести власний педагогічний експеримент, результати якого важливо використати в курсовій роботі. Для проведення педагогічного експерименту необхідно перш за все виділити те питання, яке підлягає експериментальному дослідженню, скласти план дослідження (у цьому може допомогти науковий керівник).

під час розробки курсового проекту крім опрацювання літературних джерел, студент може використовувати технічні засоби (магнітофон, фотоапарат, відеокамеру, відеомагнітофон, комп’ютер).

Оформлення курсової роботи

Загальний обсяг роботи має бути не менше 35 40 сторінок рукописного тексту, або 2030 сторінок друкованого тексту (без додатків). З цього обсягу близько 10 % займає вступ, від 5 до 10%висновки.

Курсова робота виконується на стандартному папері А4. Всі сторінки повинні мати поля: зліва – 3 см, справа – 1 см, зверху – 2 см, знизу – 2,5 см. Нумерація сторінок проставляється всередині верхнього поля. Титульний аркуш включається в загальну нумерацію сторінок, але на ньому номер не проставляється. Номер ставиться тільки з тієї сторінки, де починається чистий текст. В тексті мають бути чітко виділені абзаци: кожний починається з нового рядка. Кожен новий розділ роботи слід починати з нової сторінки, а між підрозділами залишати проміжки у 1 рядок. Заголовки розділів і підрозділів виписуються ПРОПИСНИМИ буквами (комп’ютерний шрифт Times New Roman, розмір шрифту № 14). Текст друкується комп’ютерним шрифтом Times New Roman, розмір шрифту № 14. Друкувати роботу слід через 2 інтервали. Назви розділів, слова «Вступ», «Висновки», «План», «Додаток», «Список використаної літератури» друкуються ПРОПИСНИМИ літерами і розміщуються посередині рядка. Крапка в кінці таких заголовків не ставиться.

Зразок титульної сторінки:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський педагогічний коледж

Дніпропетровського національного університету

імені Олеся Гончара

ц/к методики музичного виховання, музично-теоретичних дисциплін

та народних інструментів

КУРСОВА РОБОТА

на тему ________________________________________________________

___________________________________________________________

студентки (-а) IV курсу музичного відділення, спеціальність:

5.02020401 «Музичне мистецтво»

ММ – …. – 1/9 групи

Іванової (-а) О.І.

Керівник курсової роботи викладач методики музичного виховання в загальноосвітній школі (дитячому закладі)

Петров (-а) М.О.

м. Дніпропетровськ,

20 ___ р.

У тексті курсової роботи не повинно бути скорочень слів, за винятком загальновизнаних. Курсова робота підписується студентом і керівником роботи на титульній сторінці з вказівкою дати.

Кожний розділ курсової роботи починають з нової сторінки, абзаци подають з червоного рядка, цитати беруться в лапки, а літературні джерела, з яких вони наводяться, вказуються у зносках ([…, …]), де в квадратних дужках спочатку показується номер літературного джерела (із загального списку літератури), ставиться кома («,»), потім – номер сторінки.

Список використаної літератури подається на останніх сторінках. Його також оформлюють за суворо встановленими правилами.

Робота може супроводжуватись схемами, таблицями, діаграмами, ілюстраціями.

На наступній сторінці (після титульної) записується план курсової, з показом сторінок (зміст) курсової роботи. План включає такі розділи: вступ, теоретична частина (що складається з теоретичного розділу), практична частина (дослідницький, експериментальний розділ), висновки.

Розділи завжди мають внутрішню структуру, відповідно до якої поділяються на параграфи (пункти, підрозділи), кожен з яких є самостійним блоком інформації, що розкриває важливий аспект досліджуваної проблеми. Кількість параграфів (пунктів) не регламентується. Як правило, назва першого, теоретичного, розділу відображає суть проблеми, що вивчається; назва другого розділу – може співпадати з формулюванням теми курсової.

Зразок оформлення плану

Тема: Проведення музично-дидактичних ігор на уроках музики –

дійовий засіб розвитку творчості школярів

ПЛАН:

ВСТУП

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Розділ І. Теоретичні передумови проведення музично-дидактичних ігор на уроках музики як дійового засобу розвитку творчості школярів.

Характеристика ігри, як умови розвитку творчості школярів.

Особливості використання музично-дидактичних ігор у різних видах діяльності на уроках музики.

Творчість школярів на уроках музики.

ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ І

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота по проведенню музично-дидактичних ігор на уроках музики як дійового засобу розвитку творчості школярів.

2.1.Характеристика методів розвитку музичної творчості школярів.

2.2.Дослідно-експериментальна перевірка методів використання музично-дидактичних ігор на уроках музики.

Результати експериментальної перевірки методів пед. керівництва по проведенню музично-дидактичних ігор на уроках музики.

ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ ІІ

ВИСНОВКИ

ДОДАТОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Вступ курсової роботи повинен бути максимально стислим, лаконічним і висвітлювати такі обов’язкові моменти:

1) обґрунтування вибору теми;





2) розгляд рівня розробки теми в науковій літературі, аналіз основних джерел. Внеску в розробку проблеми різних вчених; разом з тим слід показати, що ще залишилось не розробленого в ній, так, щоб було зрозуміло, з якою метою ви за неї беретесь;

3) визначення мети і завдання курсової роботи;

4) огляд основної літератури та критичну оцінку використаних теоретичних положень.

Головна мета цієї частини роботи – розкрити актуальність досліджуваної проблеми та визначити коло питань, що будуть розглядатись. Обґрунтування актуальності теми здійснюється через визначення рівня наукового вивчення та новизни даної проблеми (виділяють питання, які ще не мають належного висвітлення в науці, але мають значення для вирішення проблем навчання та виховання); розкриття зв’язку теми з важливими аспектами тих чи інших соціальних проблем сучасності, розв’язанню яких буде сприяти їх дослідження. У вступі визначається об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження, розкривається наукова новизна і практична значимість роботи.

Предмет – це властивості, сторони, стосунки, особливості, процеси даного об’єкту, які виділяються для вивчення (в одному об’єкті дослідження може бути виділено безліч предметів дослідження). Визначення об’єкта і предмета дослідження обумовлюється метою.

Мета дослідження – виявлення суттєвих закономірностей, особливостей предмету, явища; розробка концептуальних моделей.

Гіпотеза – це припущення, що стосується актів, зв’язків, принципів, які не мають достатнього обґрунтування. Основним шляхом доведення істинності гіпотези є експериментальне дослідження. Гіпотеза складається із загального припущення та окремих гіпотез. Після аналізу теоретичних джерел з досліджуваної проблеми формулюється загальна гіпотеза, а окремі – можуть з’являтись на будь-якому етапі роботи.

Вступ не поділяється на підрозділи чи пункти і підпункти, у ньому не виділяються окремими заголовками чи підзаголовками висвітлюванні питання.

Основна (теоретична) частина складається з одного-двох (чи більше) розділів, залежно від специфіки теми, а також від її мети та плану, погодженого з керівником. У кожному розділі можна виділити підрозділи, пункти і підпункти, що допоможуть розкрити основну думку в цілому.

В основній частині розкривається тема роботи, подаються опис та аналіз матеріалу, оцінка фактів і явищ, підкріплених ілюстраціями й даними з наукової літератури.

Аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження – це перший параграф теоретичного розділу. Метою аналізу літератури є опис встановлених та вивчених фактів і закономірностей, що складають теоретичну основу питання, на якому будується власне дослідження автора. Такий підхід дозволяє визначити рівень вивчення проблеми, а також ті сторони, які залишаються за межами уваги дослідників.

Кожен параграф (пункт) є логічно завершеною частиною, в якій можна виділити головну думку; закінчується висновком, що виражає головні положення, від яких відштовхується автор при проведенні власного дослідження.

При написанні теоретичної частини слід уникати таких типових помилок:

компіляція – подання результатів чужих досліджень без самостійної обробки;

переписування фрагментів текстів з книг, журналів, що не поєднуються за смислом;

відсутність посилань на конкретні джерела (чужі думки «привласнюються» автором курсової роботи);

відсутність авторської позиції (щоб уникнути такої помилки, автору слід вказати, яку точку зору він поділяє, а з ким не погоджується і чому; при розкритті точки зору автора вживається авторське «ми», «нам»;

стилістичні недоліки (вживання виразів-штампів, надання мовленню експресивності, повтор слів та словосполучень).

Експериментальна частина. Головною вимогою до даного

розділу є відповідність методики (методу) дослідження меті та завданням, обґрунтування вибору і змістовність характеристики методів. У тексті курсової роботи методи називаються, а організація дослідження відповідно до методу детально описується. Описуючи методику дослідження, слід вказати мету її застосування, можливості (що дає застосування даної методики), характер даних, критерії, оцінки та одиниці вимірювання (якщо методика дає кількісний результат). У разі використання традиційної методики не в повному об’ємі, а частково, необхідно обґрунтувати доцільність такого підходу. Якщо автор подає свою модифікацію традиційної методики або адаптує її, то необхідно обов’язково описати варіант запропонованої методики, вказати мету модифікації або адаптації. Застосування методик (експериментальних, анкетних і т.д.), запозичених у інших авторів, не слід детально описувати. Вказуються лише вихідні дані та загальні особливості методики. У разі розробки авторських методик відповідно до мети конкретного дослідження опис методики має бути детальним (описується процедура дослідження; вказуються способи фіксації результатів; характер даних; критерії оцінки).

Якісний аналіз даних здійснюється за допомогою наукового керівника, виходячи із специфіки психолого-педагогічного дослідження (експерименту).

Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження

При організації та проведенні психолого-педагогічного дослідження необхідно дотримуватись певної послідовності дій:

визначення проблеми дослідження. Вона має бути актуальною, значимою, відображеною у темі дослідження. Розпочинаючи психолого-педагогічне дослідження, з’ясовують його об’єкт, предмет та мету.

ґрунтовне і всебічне вивчення наукових фактів, положень, висновків. Спрямоване на з’ясування під час вивчення літературних джерел головної ідеї, позиції автора та особливостей наукового доробку з досліджуваної проблеми. Важливо сформулювати завдання для глибшого вивчення проблеми.

вивчення педагогічної практики. Передбачає аналіз літератури про досвід освітніх закладів, з’ясування проблем, які змушені вирішувати вчитель (музичний керівник), типових недоліків у його роботі.

Формування гіпотези дослідження. Гіпотезу дослідження (наукове передбачення його результатів) потрібно формулювати так, щоб виявити положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.

Виконання експериментальної роботи. Передбачає: взаємодію з предметом дослідження, з’ясування його ознак, властивостей; вибір методики, процедури дослідження; організацію експериментальної роботи за обраною методикою.

Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою. Порівняння одержаних результатів дослідної роботи з існуючими в освітній практиці, опублікованими в науковій, психолого-педагогічній літературі.

Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.

Оформлення результатів дослідження, втілення їх у житті. Подання результатів та висновків дослідження найбільш інформативним способом (графічне, схематичне модулювання, ілюстративне зображення).

Висновки є завершенням текстової частини роботи, в якій підводяться підсумки проведеного дослідження та формулюються висновки.

На початку висновків автор дає свою оцінку результативності дослідження, рівень вирішення поставлених завдань. Необхідно зупинитись на узгодженості результатів досліджень з передбаченнями, висунутими в гіпотезі. Гіпотеза може бути підтверджена повністю або частково. Якщо певна частина гіпотези не знайшла підтвердження даними дослідження, то це слід пояснити.





Висновки складають основний зміст цього розділу, розміщуються в строгій логічній послідовності і, як правило, нумеруються. Кожен висновок формулюється чітко та коротко. Зміст висновків охоплює як теоретичну, та і експериментальну частину. Формулювання мають бути виражені та обґрунтовані. У них констатуються тільки ті факти і закономірності, які були отримані в ході дослідження. У висновках необхідно стверджувально констатувати тільки ті положення, які перевірені на істинність. Необхідно назвати ті теорії, методи, наукові підходи чи концептуальні положення, з якими узгоджуються результати даної роботи. Це саме слід зробити, якщо авторські результати суперечать певним загальновизнаним положенням.

За висновками розташований список використаної літератури, який може бути складений у відповідності з встановленими вимогами. Якщо у роботі є додатки, вони оформлюються на окремих аркушах і їх слід пронумерувати.

Розташування розділів і підрозділів має забезпечити послідовність, взаємозв’язок викладу, мотивований перехід від одного питання до іншого.

Зразок оформлення бібліографії

Книга, що створена одним – трьома авторами:

Радынова О.П., Катинене А.І., Палавандишвили М.Л. Музыкальное воспитание дошкольников. – М.,1994.

Книга, що створена великим авторським колективом:

Методика музикального воспитания в детском саду: Учебник для учащихся пед. училищ // под общ. редакцией Н.А.Ветлугиной. – М.: Просвещение, 1989.

Статті в періодичних виданнях:

Шульц А. М. Розробка сценаріїв до дитячих свят // Розкажіть онуку. – 2002. — № 10. – с. 25 – 35.

Підручники та навчальні посібники:

Українське народознавство: Посібник для вчителя. 1 клас. – Тернопіль, 1997.