Міністерство освіти і науки України

ДНВЗ «Одеський коледж економіки, права та готельно – ресторанного бізнесу»

Методичні вказівки щодо самостійного вивчення дисципліни та питання до іспиту

з дисципліни « Економічний аналіз»

для студентів заочного відділення за спеціальністю

фаху 5.03050901 « Бухгалтерський облік»

Укладач:

викладач вищої категорії Шевченко О.Ю.

Розглянуто та ухвалено

на засіданні циклової комісії

обліково- економічних дисциплін

протокол №______ від _________

Голова ___________/ Єна Л.М../

Одеса

Зміст

Загальні методичні вказівки………………………………………………………………………..

Тематичний план дисципліни……………………………………………………………………..

Тема1. Предмет і метод економічного аналізу ………………….

Тема 2. Методичні прийоми економічного аналізу …………………………….

Тема 3.Методика факторного аналізу ….

Тема 4. . Інформаційна база та організація економічного аналізу………………………………..

Тема 5.Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг ………………………………………..

Тема 6. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінювання ефективності використання ресурсів

Тема 7 Аналіз витрат на виробництво продукції ……………………………………………………

Тема 8 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства ……………………………………

Тема 9. Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань

Тема 10.Аналітичне обґрунтування виробничої програми та оцінювання її виконання

Питання до іспиту…………………………………………………………………………………………..

Література…………………………………………………………………………………………………….

Загальні методичні вказівки

Економічний аналіз посідає важливе місце в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень, є невід’ємною частиною планування господарської діяльності підприємств усіх форм власності та господарювання. Сьогодні, як ніколи, розвиток і поглиблення економічного аналізу є необхідною умовою стабільної роботи підприємства, дослідження таких сторін його діяльності, які особливо важливі в умовах невизначеності, конкуренції та загострення проблем “виживання”, фінансової стійкості та надійності підприємства як партнера.

Для забезпечення успіху на ринку, створення належного іміджу підприємству потрібен якісний системний, комплексний аналіз усіх показників фінансово-господарської діяльності, спрямований на прогнозування подальшого розвитку, на вироблення рекомендацій для прийняття продуманих і обґрунтованих рішень щодо ліквідації так званих “вузьких місць”, підвищення конкурентоспроможності та отримання максимального прибутку.

Курс економічного аналізу посідає провідне місце в системі економічної освіти. Це зумовлено значенням і роллю аналізу в управлінні, а також характером знань, що складають зміст економічного аналізу.

Метою навчальної дисципліни „Економічний аналіз” є формування у студентів аналітичного творчого мислення шляхом опанування теоретичних основ аналізу господарської діяльності та набуття навичок, необхідних у практичній роботі.

Задачами вивчення курсу „Економічний аналіз” є надання студентам необхідних теоретичних знань, умінь та практичних навичок розв’язання різних господарських ситуацій, що виникають на підприємствах, уміння давати об’єктивну оцінку результатам господарювання, економічно обґрунтовувати управлінські рішення.

Дисципліна „Економічний аналіз” базується на вивченні курсів наступних дисциплін: „Економіка підприємства”, „Фінанси підприємств”, „Статистика”, „ Фінансовий облік” та ін.

У результаті вивчення дисципліни „ Економічний аналіз ” студент повинен

знати:

- методологію та методику економічного аналізу діяльності підприємства;

- сутність економічних явищ і процесів на підприємстві, їх взаємозв’язки та взаємозалежність;

- основи аналізу складових господарської діяльності підприємства;

уміти:

- систематизувати та деталізувати інформацію про економічні процеси підприємства;

- визначати вплив факторів на показники фінансово-господарської діяльності;

- оцінювати досягнуті результати роботи підприємства;

- виявляти резерви підвищення ефективності функціонування підприємства.

Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Економічний аналіз” містять перелік питань для самостійного опрацювання за темами. У даних вказівках також наводяться тестові завдання, рекомендовані до розв’язання студентами під час проведення поточного контролю знань.

Тематичний план дисципліни

« Економічний аналіз»

Назва розділу, теми

Кред/ауд

Лекції

Практичні

Самостійна

робота

1.Предмет і метод економічного аналізу

4/

4

2.Методичні прийоми економічного аналізу

6/2

2

4

3.Методика факторного аналізу

2/

2

4.Інформаційна база та організація економічного аналізу

8/

8

5.Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

22/4

2

2

18

6.Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінювання ефективності використання ресурсів

32/8

4

4

24

7.Аналіз витрат на виробництво продукції

12/2

2

10

8.Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

10/2

2

8

9.Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань

6/

6

10.Аналітичне обґрунтування виробничої програми та оцінювання її виконання

6/

6

Разом годин

108/18

10

8

90

1.Предмет і метод економічного аналізу

Предметом економічного аналізу є діяльність підприємства, його підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.

Економічний аналіз — це комплексне всебічне дослідження всіх сторін діяльності підприємства на основі використання відповідних джерел інформації, вивчення окремих елементів економічної роботи, виявлення і вимірювання впливу факторів на результати діяльності підприємства, зіставлення затрат і результатів, узагальнення результатів аналізу і, нарешті, обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень з метою вибору оптимального.

Для успішного функціонування в конкурентному середовищі економічний аналіз повинен задовольняти такі вимоги:

— оцінювати роботу підприємства у контексті з перспективами розвитку виробництва;

— забезпечувати високу об’єктивність висновків, робити їх на підставі ретельно перевірених і детально вивчених даних;

— повністю використовувати всі джерела інформації, використовувати способи розрахунків, котрі дають точні результати;

— бути конкретним, розкривати фактори, що впливають на рівень техніко-економічних і фінансових показників;

— забезпечувати чіткість господарських рекомендацій, точно визначати, що, де, коли, як і якими засобами можна добитися щоб покращити роботу підприємства;

— мати систематичний характер, проводитись за заздалегідь підготовленою програмою, за точно визначеною періодичністю, що встановлюється в залежності від змісту і мети аналізу;

— бути оперативними, своєчасно реагувати на швидкоплинні зміни та виклики; з цією метою дані оперативного контролю обліку повинні негайно оброблятися і досліджуватися;

— впливати на виробничий процес передусім шляхом використання передового досвіду і негайного усунення недоліків, що виникли.

Класифікація видів економічного аналізу має суттєве значення для вибору методики та його інформаційно-організаційного забезпечення.

1. За змістом та особливістю формування інформаційної бази виділяють управлінський і фінансовий аналіз.

2.За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяється на ретроспективний (послідовний) і перспективний (стратегічний).

3.За ступенем охоплення кола діяльності підприємства економічний аналіз поділяється на комплексний і тематичний (цільовий, локальний).

Метод (від Герц. — methodos — шлях дослідження, теорія учення) — спосіб досягнення певної мети, розв’язання конкретної задачі. Досягається це за допомогою певних правил, прийомів, операцій, способів.

Під методом економічного аналізу розуміється спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні і розвитку, який опирається на загальнонаукові, діалектико-логічні і формально-логічні закони, методи, принципи.

Характерними особливостями методу економічного аналізу є:

— використання системи первинних даних, які всебічно характеризують господарську діяльність підприємства (нормативних, облікових, звітно-статистичних, позаоблікових);

— вибір такої системи аналітичних показників, які найкращою мірою характеризують стан і розвиток підприємства;

— дослідження відхилень фактичних значень аналітичних показників від нормативів, планового завдання, рівня попереднього періоду та виявлення і вимірювання цих відхилень на основі факторного аналізу;

— виявлення і вимірювання резервів виробництва та розробка заходів щодо їх ефективного використання;

— розробка оптимальних планових рішень.

Питання для самоконтролю:

1. Зміст дисципліни “Економічний аналіз”.

2. Види економічного аналізу.

3. Предмет економічного аналізу

4. Метод економічного аналізу

2.Методичні прийоми економічного аналізу

Під методом економічного аналізу розуміється спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні і розвитку, який опирається на загальнонаукові, діалектико-логічні і формально-логічні закони, методи, принципи

Як самостійна наука економічний аналіз використовує різнобічні спеціальні прийоми, причому кількість їх постійно зростає.

Розглянемо детально спеціальні прийоми економічного аналізу, які найчастіше використовуються в практиці аналітичної роботи.

Порівняння — найбільш ранній і найбільш розповсюджений прийом аналізу. З цього прийому по суті і починається економічний аналіз.

Якщо всі показники, з якими порівнюються фактичні дані, вважати базовими, то в результаті порівняння отримують абсолютне відхилення як різницю між значеннями фактичного рівня і базою, і відносне відхилення як частку від ділення абсолютного відхилення на рівень базового значення і множення отриманого результату на 100.

1.Балансовий прийом — використовується для відображення двох груп взаємозв’язаних і урівноважених економічних показників. Він використовується для аналізу використання робочого часу, аналізу сировинних і матеріальних ресурсів. Балансовий метод може бути використаний для оцінки забезпеченості підприємства основними фондами і особливо їх активної частини — устаткуванням, машинами, приладами.

де ОФп — вартість основних фондів на початок періоду;

П — придбано основних фондів за звітний період;

В — вибуло основних фондів за звітний період;

ОФк — вартість основних фондів на кінець періоду.

2.Сальдовий метод — як різновид балансового методу використовується в тих випадках, коли відомий вплив на досліджуваний показник всіх факторів, крім одного, а прямий розрахунок його впливу утруднений.

В такому випадку вплив зазначеного фактора визначається як різниця (сальдо) між загальним відхиленням і сукупним впливом розрахованих факторів.

3.Групування — використовуються майже у всіх економічних дослідженнях. Необхідність проведення групування обумовлено тим” що економічні явища і процеси характеризуються великою кількістю первинних даних, які відображують ці явища і процеси.

Групування дозволяють вивчати ті чи інші економічні явища в їх взаємозв’язку і взаємозалежності, виявити вплив найбільш суттєвих факторів на рівень результативного показника, розкрити закономірності і тенденції, які притаманні досліджуваним явищам і процесам.

Для визначення величини інтервалу і кількості груп (рядків) у групуванні з рівними інтервалами використовуються такі формули

де і — величина інтервалу (різниця між максимальним і мінімальним числом у кожній групі (рядку);

Хмін, Х мах, — відповідно максимальне і мінімальне число у сукупності даних;

К — кількість груп (рядків);

ті — кількість одиниць сукупності у первинних не згрупованих даних

Абсолютні і відносні величини — займають значне місце в економічному аналізі для оцінки результатів і динаміки господарських процесів і явищ.

Абсолютні величини відображають кількісні сторони економічних явищ і процесів. Це іменовані числа, вони завжди мають одиниці виміру.

Розрізняють такі одиниці виміру абсолютних величин:

— натуральні — тони, метри, літри та інші фізичні одиниці виміру;

— трудові — людино-години, людино-дні;

— вартісні — коп., грн, тис. грн, і т.д.;

— комплексні — т/км.

Обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі визначається за формулою:

де У— обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі; К — коефіцієнт-сумірник;

X — обсяг продукції певного виду у натуральному вимірі.

Відносні величини — це показники, які відображають кількісні співвідношення між явищами і процесами.

Відносну величину отримують як частку від ділення двох абсолютно різнойменних або однойменних величин, взятих за різний період або з різних територій.

В економічних дослідженнях використовуються такі види відносних величин:

— відносні величини планового завдання, виконання плану, співвідношення фактичних даних за звітний і попередній періоди.

Введемо такі умовні позначення:

Х0 — значення показника у попередньому періоді;

Хпл — значення показника у поточному періоді за планом (контрактом, замовленням, договором);

Xі — фактичне (звітне)значення показника за поточний період.

планове завдання

виконання плану (зобов’язань)

співвідношення показників за звітний і попередній період

Між зазначеними вище показниками існує така залежність:

— відносні величини просторового порівняння — одержують в результаті порівняння однойменних показників, що відносяться до різних об’єктів, взятих за один і той же період (наприклад, порівняння продуктивності праці двох підприємств або двох країн).

— відносні величини динаміки — найбільш поширені відносні величини, які одержують шляхом порівняння абсолютних або середніх величин, взятих за різні періоди. Розрізняють базисні і ланцюгові відносні величини. Перші отримують шляхом порівняння рівня показника за будь-який період з рівнем показника за базисний період; другі — шляхом порівняння рівня показника за певний період з рівнем цього ж показника за попередній період. Детальніше зазначені відносні показники будуть розглядатися як окремий прийом аналізу;

— відносні величини структури — це відношення частин до цілого, або частка (питома вага) частин в обсязі явища Наприклад, структура основних фондів, яка характеризує частку вартості кожної групи основних фондів у їх загальній вартості; — відносні величини координації — це відношення однієї частини цілого до іншої частини Наприклад, співвідношення вартості машин і обладнання та транспортних засобів;

— відносні величини інтенсивності – характеризують ступінь поширення чи розвитку явища у певному середовищі. Наприклад, коефіцієнт плинності робочої сили.

Середні величини — використовуються для узагальнення кількісних характеристик якісно однорідних явищ і процесів (наприклад, середня ціна, середня заробітна плата тощо). За допомогою середніх можна здійснити порівняльний аналіз кількох сукупностей, дати характеристику закономірності розвитку соціально-економічних явищ і процесів.

3. Елімінування — логічний прийом, який широко використовується у факторному аналізі.

Відомо, що зміна результативного показника залежить від зміни значної кількості факторів. Суть елімінування полягає у тому, що якщо оцінюється вплив певного фактора на зміну результативного показника, решта факторів, що утворюють разом з досліджуваним факторну систему, залишаються незмінними.

В економічному аналізі елімінування застосовується у таких прийомах:

— ланцюгові підстановки;

— абсолютні різниці;

— відносні різниці;

— індексний спосіб.

Суть способу ланцюгових підстановок полягає в послідовній, почерговій заміні у факторній функціональній моделі, яка описує базисний рівень досліджуваного показника, базисних параметрів на звітні; в обчисленні умовних результативних показників та їх порівняння для визначення впливу кожного окремого фактора

При послідовній почерговій зміні базисних параметрів на звітні слід дотримуватися такого привила: в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі структурні, в останню чергу якісні.

Розглянемо методику проведення факторного аналізу рентабельності виробництва за методом ланцюгових підстановок.

де R — рентабельність виробництва;

П — прибуток (фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування);

ОФ— середньорічна вартість основних фондів,

ОЗ — середні залишки оборотних фондів.

Значення показника, що аналізується, у базисному періоді:

Почергово замінюємо середньорічну вартість основних фондів, середні залишки оборотних фондів, прибуток:

І крок

II крок

III крок — це по суті фактичне значення досліджуваного показника

Рентабельність виробництва у звітному періоді у порівнянні з базисним в цілому змінилась на:

в тому числі під впливом змін:

— середньовічної вартості основних виробничих фондів

— середніх залишків оборотних фондів

— прибутку

Результати розрахунків перевіряються рівністю



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст