Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський інститут економіки і туризму

Кафедра теорії і практики туризму і готельного господарства

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи з дисципліни

«Організація туристичних подорожей»

для студентів 2 курсу денної та заочної форм навчання

напрямку підготовки 6.140103 «Туризм»

Львів – 2012

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація туристичних подорожей справи» для студентів 2 курсу всіх форм навчання спеціальності 6.140103 «Туризм» Львів: ЛІЕТ, 2010. – … с.

Укладач: Кучинська І. В., к.б.н., в. о. доцента кафедри теорії і практики туризму і готельного господарства..

Рекомендовано засіданням кафедри

теорії і практики туризму

і готельного господарства

Протокол № ___ від ______2012 р.

Зав. кафедрою, д.е.н., проф.

__ ____________ Бочан І.О.

© Львівський інститут економіки і туризму, 2012

Зміст

Загальні положення ……………………………………………………………. 3

Порядок виконання курсової роботи ………………………………………… 4

Зміст курсової роботи……………………………………………..……………. 5

Вимоги до оформлення курсової роботи …………………………………..… 7

Захист курсової роботи ………………………………………………………… 9

Список літератури ……………………………………………………………… 10

Додатки …………………………………………………………………………. 14

1. загальні положення

Відповідно до навчального плану студенти виконують курсову роботу з дисципліни Організація туристичних подорожей”. Метою виконання роботи є оволодіння теоретичними знаннями і формування практичних навичок студентів у сфері організації діяльності туристського підприємства та надання туристичних послуг.

Туристична діяльність – це діяльність, направлена на формування, просування та реалізацію туристичного продукту, здійснення подорожей. Ця діяльність здійснюється юридичними особами та індивідуальними підприємцями на основі спеціальних дозволів – ліцензій на туристську діяльність, а також відповідно до вимог закону України «Про туризм» та іншими законодавчими актами України.

Організаціясукупність процесів або дій, які обумовлюють об’єднання елементів, частин в ціле, створення життєздатної стійкої системи. Організація туризму є відносно новим соціально-економічним явищем. Для успішного керування туристською діяльністю необхідне ретельне вивчення суб’єктів господарювання, тобто підприємств та установ, які мають відношення до туристської діяльності, а також механізмів їх взаємодії.

Виконання курсової роботи є одним із видів самостійної науково-дослідної роботи студентів, що допомагає визначити якість теоретичних знань, набутих студентами під час навчання, та навичок їх використання для вирішення практичних завдань.

Метою виконання курсової роботи є закріплення теоретико-методологічних аспектів і практичного застосування прийомів і методів ефективної організації туристської діяльності, розробки туристських маршрутів і відповідної програми обслуговування. Кінцевим результатом виконання курсової роботи є розробка туру до обраної країни і формування пакету послуг відповідно до обраного виду туризму і класу туристичного обслуговування

Виконання курсової роботи дає змогу:

закріпити і поглибити теоретичні знання, щодо організації надання туристичних послуг;

розвинути навички роботи зі спеціальною літературою та джерелами первинної інформації;

навчитися узагальнювати теоретичні та практичні дані і на їх основі самостійно формулювати та обґрунтовувати висновки

Написання курсової роботи допомагає студентам поглиблено засвоїти програмні питання курсу через опрацювання відповідної навчальної та спеціальної літератури, монографій, статей у періодичних виданнях, наукових збірниках тощо.

2. вихідні дані до вибору теми роботи

Тематика курсових робіт відповідає програмі дисципліни «Організація туристичної діяльності», забезпечує індивідуальність, різноманітність змісту та однаковий ступінь складності. Тема курсової роботи обирається на підставі таблиці з вихідними даними (додаток А) і має 3 основні складові: країна – туристична дестинація, вид туризму та клас туристичного обслуговування.

Види туризму

Для виділення видів туризму застосовується найбільш поширена класифікації – за метою подорожі.

За метою подорожі виділяють:

рекреаційний

лікувально-оздоровчий

пізнавальний

релігійний

діловий

науковий

етнічний

спортивний

пригодницький

екологічний

сільський тошо

Пізнавальний або екскурсійний туризм включає подорожі з пізнавальними цілями. Дуже часто він поєднується з туризмом інших видів — відпочинком, етнічним, діловим тощо, але існують також подорожі суто пізнавального характеру. Останнім часом виділився специфічний підвид цього виду туризму культурно-пізнавальний (heritage-tourism). Це подорожі з відвіданням історико-культурних центрів з метою ознайомлення з культурою країн світу: об’єктами архітектури, історії, мистецтва, археології і так далі. Цей підвид близький також до культурно-розважального туризму — туристичних подорожей, що проводяться з метою відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, театрів, а також подієвого туризму відвідування різного виду заходів: театральних і музичних свят, конкурсів, фестивалів.

Рекреаційний (відпочинковий) туризм – подорож з метою відпочинку, відновлення фізичних, моральних і духовних сил людини (припускає використання природних лікувальних чинників, але тільки для відпочинку і загального оздоровлення без використання об’єктів оздоровчої інфраструктури). Найчастіше він включає купально-пляжний відпочинок на приморських курортах, але в останні роки підвищується інтерес до поїздок у гори чи інші райони екологічно чистої природи.

Лікувально-оздоровчий туризм передбачає використання природних лікувальних чинників (лікувальні джерела і грязі, ропа лиманів, цілющий клімат і т. д.), а також об’єктів оздоровчої інфраструктури (санаторії, пансіонати, поліклініки і так далі) з метою лікування і профілактики різних захворювань. Поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти. Лікувальні тури вимагають порівняно тривалих термінів перебування (2-3 тижні) і більш розвиненого обслуговування, відповідно є досить дорогими.

Спортивний туризм об’єднує подорожі для участі у спортивних заходах як у ролі глядача-уболівальника, так і для безпосередньої участі у заняттях спортом. Він має такі різновиди: пішохідний, гірський, водний (на плотах, байдарках), лижний, гірськолижний, велосипедний, автомобільний та ін. Останнім часом популярними стають екзотичні види спортивних занять, такі як дайвінг — підводне плавання, рафтинг — сплави гірськими річками на легких надувних плотах, банджи-джампінг — стрибки з висоти. Туристичні походи мають різні категорії складності.

Релігійний туризм може розглядатися у кількох аспектах

паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів;

пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам’ятками, історією релігії та релігійною культурою;

наукові поїздки — поїздки науковців, які вивчають різні релігії.

місіонерство – подорожі з метою пропаганди релігійного віровчення

Етнічний (сентиментальний, ностальгійний) туризм — це поїздки для побачення з рідними та відвідання місць, з якими пов’язана історія народу або життя предків. Цей вид туризму має особливе значення для тих країн, значна частина населення яких проживає за кордоном.

Діловий туризм охоплює подорожі зі службовими цілями без одержання доходів в місці відрядження. До ділового туризму ВТО відносить поїздки для участі в з’їздах, наукових конгресах і конференціях, виробничих семінарах і нарадах, ярмарках, виставках і міжнародних салонах та інші службові поїздки. Ділові поїздки характеризуються попитом на обслуговування за найвищими класами, відповідно високої вартості, на них мало впливає фактор сезонності.

Пригодницький туризм – це тури, що пропонують незвичайний відпочинок, можливість зануритись у вир пригод, випробувати себе, повністю змінити оточення (інколи — на дуже екзотичне), отримати нові незвичайні емоції. Як правило, такий туризм є дуже дорогим й елітарним. Пригодницький туризм вимагає від учасників певної фізичної підготовки і майстерності, швидкості реакції, уміння ухвалювати нестандартні рішення, тому він близький до спортивного туризму. Часто він пов’язаний з певним ризиком і вимагає підвищеної уваги до безпеки туристів. Внаслідок цього, з пригодницького виділився екстремальний туризм, метою якого є випробування сил людини в складній обстановці.

Сільський туризм та агротуризм – це вид туризму, який дає можливість міським мешканцям цікаво та змістовно відпочити у сільських місцевостях, де вони знайомляться з побутом сільських мешканців, а також народною культурою — піснями, танцями, кухнею, звичаями та обрядами. Передбачає вживання екологічно чистих продуктів, вирощених у селянському господарстві, участь у сільськогосподарських роботах тощо.

Екологічний туризм – вид туризму, метою якого є відвідання місць з відносно недоторканою природою (заповідники, національні парки), знайомство з місцевою флорою і фауною, проведення екологічної освіти, безпосередня участь туристів в природоохоронних акціях, екологічних таборах тощо. Необхідною умовою є використання проекологічних технологій в обслуговуванні туристів (економія води, електроенергії, зменшення кількості відходів тощо), а також залучення частини прибутку від туризму на потреби охорони природи.

Класи туристичного облуговування

Тур повинен бути підкріплений відповідною програмою обслуговування.

Туристське обслуговування – це сукупність видів діяльності, що забезпечують туристам різні зручності при покупці й споживанні послуг і товарів під час подорожі й перебування зовні постійного місця проживання.

На підставі переліку послуг, що включені до турпакету, формується програма обслуговування туристів.

Програма обслуговуванняце набір послуг, що надаються туристам відповідно до їх потреб і тематики туру, наперед сплачене й розподілене за часом проведення туру__

Для позначення якості послуг застосовують клас обслуговування. Нормативні документи з встановлення класів турів і програм обслуговування відсутні. Проблема полягає в тому, що туристський продукт в більшості випадків є комплексним і складається з набору послуг (розміщення, транспорт, харчування та ін.), що мають свої особливі внутрішні ознаки. При визначення класу обслуговування враховуються:

Розміщення

Харчування

Екскурсійне обслуговування

Анімаційне обслуговування

Послуги гідів-перекладачів

Транспортні послуги

Зустрічі-проводи, трансфер

Послуги носія тощо.

Стандартно прийнятими класами обслуговування є: VIP, люкс, перший, туристський. У вітчизняній практиці використовують додатково такі класи як «люкс-апартамент», «шкільний» (здешевлений) та «кемпінг».

Клас VIP – надання послуг найвищого рівня якості, розміщення в готелях категорії 5 зірок або розкішних некатегорійних готелях в багатокімнатних номерах категорії «люкс-апартамент», харчування по типу «а-ля карт» (відмінна кухня, широкий вибір блюд), повний пансіон, переліт першим класом, зустріч-проводи автотранспортом з підносом багажу в необмеженій кількості, індивідуальні перевезення на автомобілях класу “люкс”, індивідуальні послуги гіда і т. ін.

Клас “люкс-апартамент – розміщення в номері типу «люкс-апартамент» в готелях класу 3*-5* за різних умов харчування в ресторанах категорії «люкс» та «вища», зустріч-проводи на автотранспорті з підноскою багажу в необмеженій кількості, переліт першим або бізнес-класом.

Клас “люкс” передбачає, 1-2-місне розміщення в 1.5-2-кімнатному номері категорії «люкс» та «напівлюкс» в готелях класу 3*-5*, харчування у ресторанах категорії «люкс» та «вища» за різних умов, зустріч-проводи на автотранспорті з підноскою багажу згідно умов обслуговування, переліт першим або бізнес-класом.

Перший клас - 1-2-місне розміщення в номерах з усіма зручностями готелі 3*-4*, харчування в ресторанах або кафе вищої або першої категорії на умовах угоди, зустріч-проводи на автотранспорті з підноскою багажу згідно умов угоди.

Туристський клас - 2-4-місне розміщення в номерах з обмеженим набором зручностей в готелях категорій 2-3 зірок, харчування в ресторанах або кафе першої категорії на умовах туру, переліт економічним класом регулярних авіарейсів (допускаються чартери), групові перевезення, зустріч-проводи та підноска багажу – за домовленістю. Обслуговування по туристському класу найбільш широко використовується при організації масових туристських подорожей.

Шкільний (здешевлений) клас – найдешевший варіант обслуговування. Звичайно ним користуються студенти і малозабезпечені верстви населення. Програми обслуговування передбачають мінімум послуг, що характеризуються невисокою якістю (розміщення в готелях категорій 1-2 зірок, в хостеллах, гуртожитках; харчування може не надаватися взагалі; переліт, як правило, чартерними авіарейсами; перевезення можуть бути організований на громадському транспорті).

Кемпінг – може бути повний (розміщення в будиночку, бунгало чи наметі) і неповний (надання місця під власний намет.

3. Порядок виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи з даної дисципліни складається з наступних етапів:

вибір теми курсової роботи;

складання плану курсової роботи;

опрацьовування літературних джерел;

збір та аналіз матеріалів за обраною темою;

проведення необхідних розрахунків;

написання та оформлення курсової роботи згідно плану;

захист курсової роботи.

План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з науковим керівником. План повинен відповідати обраній тематиці і включати вступ, основну частину і висновки (див. нижче).

На стадії добору літератури студент складає бібліографію, керуючись списком літератури, поданим у методичних вказівках, та рекомендаціями наукового керівника. Поглиблення вивчення підібраної літератури доцільно починати з розгляду нових публікацій, особливу увагу варто звертати на статті у періодичних виданнях.

Збір матеріалів потрібно починати після розробки плану збору. Для збору матеріалів, залежно від теми курсової роботи, можуть бути використані різні підходи та методи. Найважливішим методом збору інформації є аналітичний, що включає аналіз різних інформаційних джерел: туристичних карт і путівників, каталогів, розкладів руху транспорту, пропозицій різних туристичних фірм, Інтернет-сайтів, пошукових систем тощо.

Зібраний матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується у послідовності, відповідній пунктам плану курсової роботи. На цьому етапі проводяться відповідні розрахунки, формулюються висновки та пропозиції, добираються ілюстрації (графіки, схеми, діаграми, фотографії, бланки та ін.).

Виконану курсову роботу у встановлений термін студенти здають на кафедру і захищають перед науковим керівником.

Курсові роботи, що не відповідають зазначеним вимогам і затвердженому плану, до захисту не допускаються і повертаються на доопрацювання.

4.Зміст курсової роботи.

Курсова робота повинна мати наступну структуру:

Вступ

Розділ 1. Характеристика країни як туристичної дестинації

Загальні відомості про країну

Туристичні ресурси країни

Сучасний стан розвитку туризму в країні

Особливості організації туристичних формальностей в країні

Розділ 2. Організація туру (згідно обраного виду туризму) в країну-дестинацію

2.1.Маршрут туру, загальна характеристика

2.2.Найважливіші об’єкти відвідування

2.3.Характеристика засобів розміщення

2.4.Транспортне забезпечення туру

2.5.Організація харчування туристів

2.6.Складання програми перебування

Висновки

Список літератури

Додатки

У вступі звичайно обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт і предмет дослідження. Окреслюються також загальні тенденції розвитку туризму у світі і місце обраної країни на світовому туристичному ринку

Вступ становить 1-2 сторінки друкованого тексту, який складається з наступних складових:

актуальність теми– оцінка сучасного стану проблеми з точки зору своєчасності й соціальної значущості, відмічаючи практично розв’язані завдання, прогалини знань, що існують у даній галузі; визначення провідних підприємств та провідних вчених і фахівців даної галузі; розкриття світових тенденцій розв’язання поставлених завдань;

мета роботи – глобальна ціль, яка повинна бути досягнута в результаті виконання роботи

завдання роботи – конкретні кроки, які необхідно здійснити для досягнення поставленої мети

об’єкт дослідження – країна – туристична дестинація, на базі якої виконується дана робота;

- предмет дослідження – проблема (коло проблем), що досліджується в курсовій роботі на прикладі об’єкта дослідження.

Основна частина роботи складається з двох розділів та оформлюється згідно з вищезгаданим планом курсової роботи. Обсяг основної частини повинен становити не більше 30-35 сторінок друкованого тексту.

Розділ 1. Характеристика країни як туристичної дестинації

Цей розділ курсової роботи за змістом є теоретичним. Він складається з кількох підрозділів.

1.1. Загальні відомості про країну. У цьому підрозділі необхідно охарактеризувати такі аспекти як географічне положення країни, площа, населення, офіційна мова, валюта, політико-адміністративний устрій тощо. Доцільно подати карту країни, її герб і прапор.

1.2. Туристичні ресурси країни. У цьому підрозділі студент повинен стисло охарактеризувати туристичні ресурси обраної країни (природні, історико культурні, соціально-економічні), а також дати оцінку туристичного потенціалу країни в цілому.

1.3. Сучасний стан розвитку туризму в країні. Тут слід показати місце обраної країни на ринку світового туризму, охарактеризувати потоки в’їзного та виїзного туризму, тенденції їх зміни за останні роки. Необхідно також визначити основні напрямки розвитку туризму в країні та охарактеризувати найважливіші туристичні центри. Окрему увагу слід зосередити на розвитку в країні обраного виду туризму (відповідно до теми роботи).

1.4. Особливості організації туристичних формальностей в країні. Необхідно стисло подати інформацію щодо різних видів туристичних формальностей: паспортно-візових, митних, валютних, санітарно-епідеміологічних тощо. Слід звернути увагу на умови отримання візи (перелік необхідних документів, вартість), а також вимоги щодо страхування туристів. Варто подати іншу важливу для туристів інформацію (розташування посольства і консульств, державні та релігійні свята, розміри чайових і т.д.).

Розділ 2. Організація туру (згідно обраного виду туризму) в країну-дестинацію

Цей розділ курсової роботи є практичним. Зміст цього розділу повинен включати програму туру до обраної країни, характеристику основних та додаткових послуг відповідно до обраного виду туризму та калькуляцію вартості туру.

2.1.Маршрут туру, загальна характеристика

Визначається нитка маршруту (початковий та кінцевий пункти, пункти проміжних зупинок), його тривалість (кількість днів/ночей), загальна довжина. Наводиться картосхема маршруту.

Для складання траси маршруту необхідно визначити:

перелік об’єктів, що відвідуються туристами в процесі поїздки;

основні населені пункти, в яких слід зупинятися туристам при відвідинах даних об’єктів;

місця ночівлі

загальну тривалість туру.

У даному розділі повинна бути представлена карта країни, на якій відмічені пункти розміщення туристів (міста, в яких вони зупинятимуться), а також об’єкти відвідин (пункти, в які туристи виїжджатимуть з екскурсійною програмою). Якщо програма туру включає відвідини декількох міст, то потрібно стрілкою вказати послідовність їх відвідування. Якщо досліджувана країна має достатньо велику територію, то необхідно представити ту її частина, по якій розроблятиметься тематичний тур.

При визначенні тривалості поїздки необхідно враховувати природно-кліматичні умови, що дозволяють швидко адаптуватися туристові в даній місцевості. Таким чином, не рекомендується робити тривалість туру в афро-азіатські країни менше 7 днів. Також при організації лікувально-оздоровчих турів тривалість перебування туристів на курорті повинна бути не менше 15 днів. В той же час ділові поїздки є менш тривалими, кількість днів такого туру повинна вибиратися залежно від кількості днів заходу, що проводиться (конгресу, виставки, ярмарки і так далі)

Кількість відвідуваних туристами об’єктів залежатиме від їх віддаленості щодо один одного. Тому при написанні даного розділу рекомендується за допомогою карти визначити приблизну відстань між ними, і, відповідно, час її подолання.

Виклад матеріалу доцільно оформити у такій послідовності:

назва туру (рекламне гасло з підзаголовком роз’яснювального змісту);

вид туризму;

форма організації (індивідуальний, груповий);

тривалість (днів/ночей);

сезонність;

цільова група (кількість і склад учасників).

клас обслуговування;

параметри маршруту (форма, початковий, проміжні та кінцевий пункти, протяжність, напрям руху)

схема маршруту (з нанесенням на карту) та його параметри

Таблиця 1.

Параметри маршруту

Відрізок шляху

Відстань, км

Спосіб долання

(вид транспорту)

Час перебування в дорозі (год.)

А- В

В – С

2.2.Найважливіші об’єкти відвідування

У цьому розділі необхідно навести перелік об’єктів, що будуть відвідуватися туристами у кожному з відвідуваних міст, а також дати стислу характеристику кожного з них. Даний перелік повинен відповідати обраному виду туризму. Наприклад, при організації культурно-пізнавального туру основними об’єктами показу є замки, палаци, пам’ятники історії і архітектури, культури і мистецтва і т.д.; при організації екологічного туру – цікаві об’єкти природи, природно-заповідні території, заповідники і так далі. При розробці гірськолижного туру слід описати відвідувані гірськолижні курорти, існуючі лижні траси і підйомники.

Таблиця 2.

Об’єкти показу на маршруті

Населений пункт

Об’єкти показу

Розробляючи діловий тур, необхідно провести аналіз ділових заходів, які проводяться на території країни (бажано представити календар виставок, ярмарків, що проводяться за поточний рік). В результаті проведеного аналізу рекомендується розробляти тур, присвячений якому-небудь конкретному діловому заходу, що проходить в одному конкретному місті. Необхідно навести програму заходу та умови участі в ньому.

При організації дитячого туристського маршруту необхідно обирати місцевості, які є привабливими для відпочинку дітей. При цьому слід пам’ятати, що організація дитячого відпочинку має ряд своїх особливостей: територія дитячого відпочинку повинна знаходитися на екологічно чистій території, мати відповідні рекреаційні ресурси. При організації дитячого туру в екскурсійну програму, крім культурно-пізнавальних об’єктів, бажано включати розважальні поїздки: у парки розваг, зоопарки, дельфінарії і так далі.

При розробці рекреаційного або лікувального туру необхідно охарактеризувати рекреаційні можливості обраного курорту, його інфраструктуру, різноманітність оздоровчих послуг тощо. Окрім того, з метою організації дозвілля, в якості доповнення до основної програми варто запропонувати кілька одноденних пізнавальних екскурсій до найбільш цікавих об’єтів, що знаходяться неподалік.

2.3.Характеристика засобів розміщення

У даному розділі необхідно скласти перелік засобів розміщення у містах, де запланована ночівля туристів, і дати їх детальну характеристику. Категорію готелю необхідно вибирати відповідно до обраного класу обслуговування. При характеристиці кожного готелю студент повинен вказати:

місце розташування готелю, його адресу;

категорію готелю;

характеристику номерного фонду;

наявність додаткових послуг;

рівень цін (нижня і верхня межа).

Доцільно подати ілюстрації зовнішнього вигляду готелю та інтер’єру одного з номерів, що пропонуються туристам. Якщо під час подорожі туристи увесь час житимуть в одному місці, то варто запропонувати кілька варіантів готелів на вибір. Після вивчення зібраної інформації, її можна систематизувати у вигляді наступної таблиці.

Таблиця 3.

Характеристика засобів розміщення

№ п\ п

Місце розташування

Назва готелю

Категорія

Номерний фонд

Ціна

1.

2.



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст




© , 2019