МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фармації

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсових робіт

з фармакогнозії

для студентів III курсу

фармацевтичного факультету

Івано-Франківськ - 2014

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з фармакогнозії для студентів фармацевтичного факультету денної форми навчання. Склали: проф. Грицик А.Р., асист. Мельник М.В., асист. Данилів С.І., асист. Нейко О.В.

Методичні вказівки схвалено цикловою методичною комісією фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету (Протокол № __від”__”____________2014 р.)

Згідно з навчальним планом, затвердженим для фармацевтичного факультету, студенти III курсу денної форми навчання зі спеціальності 7.12020101 – “Фармація” виконують в VI семестрі курсову роботу по фармакогнозії.

Метою виконання курсової роботи є розвиток самостійної творчої діяльності студента, закріплення теоретичних знань і практичних навичок по фармакогнозії, а також узагальнення знань, одержаних під час навчання.

Теми курсових робіт пропонуються і розподіляються керівником в кінці V семестру. До всіх тем розроблений орієнтовний план і наведено перелік літератури, якою необхідно користуватися при підготовці курсової роботи. На основі літературних даних оформляється розділ курсової роботи “Огляд літератури”. Експериментальну частину роботи студент виконує на основі висновків і огляду літератури за планом, затвердженим керівником.

Складений студентом план курсової роботи повинен бути узгоджений з керівником роботи. У вступі розкривається актуальність і наукове значення роботи, формується мета, завдання і напрямок досліджень. При огляді літератури розглядається стан питання на сьогоднішній день, основні досягнення і перспективи в даній області. Потрібно використовувати найновіші дані літератури, зокрема:

а)монографії про лікарські рослини;

б)каталоги медичних бібліотек (обласної та університетської);

в)фахові періодичні видання за 2004-2014 pp.:

(“Фармацевтичний журнал”, “Український вісник психоневрології”, “Вісник фармації”, “Український медичний часопис”, “Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики” та ін.)

г)матеріали з всесвітньої мережі Інтернет тощо.

В експериментальній частині наводяться використані методики досліджень і одержані результати. В кінці роботи подаються короткі висновки і пропозиції.

Захист курсових робіт проводиться в 6 семестрі згідно з встановленим графіком. До захисту допускаються студенти, які представили курсові роботи та каталог використаної літератури не пізніше ніж за 6 днів до захисту і мають рецензію керівника. Під час захисту студент в короткій доповіді (10 хв) за темою роботи висвітлює мету роботи, виконані дослідження і проводить аналіз одержаних результатів. Виступ ілюструється виготовленими таблицями, схемами, зразками сировини, гербарію, мікропрепаратами та ін. Студент, який не виконав курсову роботу, має академічну заборгованість по предмету.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Загальні положення

1.1. Курсова робота (далі робота) є одним з етапів навчання студентів в університеті, підсумком певної частини навчального процесу і науково – дослідницької діяльності студентів. Робота вказує вміння студентів працювати самостійно, визначає рівень і якість підготовки молодих спеціалістів. Виконання роботи сприяє розвитку ініціативи, привчає майбутніх спеціалістів працювати з науковою літературою, якісно, згідно стандартів, оформлювати наукову роботу, чітко і лаконічно формулювати суть досліджень. Робота розвиває у студента вміння сформулювати завдання дослідження, спланувати і привести експеримент, провести статистичну обробку, аналіз та обговорення результатів дослідження та інтерпретувати отримані дані.

Виконання студентом курсової роботи передбачає:

розширення загального кругозору;

систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань студентів;

поглиблене вивчення однієї із тем відповідного курсу;

оволодіння навичками самостійної теоретичної та експериментальної роботи, користування літературними джерелами, комп’ютерною технікою;

якісне оформлення роботи, чітке формулювання мети наукових досліджень, наукової новизни, короткий і доступний виклад суті роботи, висновків та рекомендацій;

набуття уміння писемного, а при захисті і усного мовлення, формувати і відстоювати свою думку.

Курсова робота має реферативно – експериментальний характер. Роботу друкують українською мовою.

1.2. Тема курсової роботи обирається студентом самостійно за власною ініціативою або за рекомендацією кафедри, установи, підприємства, узгоджується з керівником, затверджується кафедрою. Теми робіт повинні бути актуальними, відповідати сучасному розвитку науки і фармації, потребам суспільства.

Теми робіт повинні відповідати напрямкам наукових досліджень кафедри або тих закладів, з якими студентів пов’язують наукові зв’язки. При виборі теми рекомендується враховувати реальні проблеми науки, медицини, фармації та освіти.

1.3. При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатись на авторів і джерела, з яких він запозичив матеріали або окремі результати.

1.4. У роботі необхідно стисло, лаконічно і аргументовано викласти зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

1.5. Курсову роботу подають у вигляді спеціально підготованого рукопису в твердому переплетенні або в папках.

2. Структура роботи

Робота повинна містити:

титульний аркуш;

зміст;

перелік умовних позначень (за необхідністю);

вступ;

огляд літератури по темі та її аналіз;

висновки та практичні рекомендації;

список використаних джерел;

додатки (при необхідності).

3. Вимоги до змісту курсової роботи

3.1. Титульний аркуш роботи.

Титульний аркуш (див. додаток 1) роботи містить:

найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де була виконана робота;

прізвище, ім’я, по батькові студента, назву роботи;

прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника, його науковий ступінь, вчене звання;

місто, рік.

3.2. Зміст

Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури.

3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Якщо у роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом (див. додаток 2).

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх розшифровка.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Слід користуватися тільки загальноприйнятими скороченнями слів і словосполучень. До скорочень, що не потребують спеціальних пояснень, належать такі:

та ін. – та інші

і т.д. – і так далі

і т. ін. – і таке інше

і под. – і подібне

і т. под. – і таке подібне

див. – дивись

пор. – порівняй

напр. – наприклад

проф. – професор

доц. – доцент

акад. – академік

канд. н. – кандидат наук

докт. н. – доктор наук

Якщо студент користується маловідомим скороченням, він має розшифрувати його при першому згадуванні в тексті, написавши його повністю, а поряд у дужках скорочено, і далі вживати тільки скорочено.

Скорочення мають бути однаковими впродовж усього тексту.

3.4. Вступ

У вступній частині розкривається актуальність досліджуваної проблеми, визначаються цілі та задачі курсової роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність наукового завдання. Формулюють мету роботи і завдання, яке необхідно вирішити для досягнення даної поставленої мети. Мета роботи – це запланований кінцевий результат, який обов’язково необхідно досягнути у результаті дослідження. Завдання роботи формулюються у формі переліку дій, наприклад: “Вивчити…”, “Встановити…”, “Проаналізувати…”, “Обґрунтувати…”, “Вияснити…” тощо.

3.5. Огляд літератури

Огляд літератури оформлюється у відповідності до плану курсової роботи і може включати історичну довідку з досліджуваного питання, відображати її сучасний стан. Необхідно обов’язково навести дані про сировинну базу об’єкту вивчення чи інгрідієнтів лікарського збору (у вигляді таблиці).

У разі відсутності такої інформації в літературі доцільно провести ресурсознавче дослідження.

Закінчується огляд літератури короткими висновками на підставі аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми.

Збір даних для написання огляду літератури студенти розпочинають в науковій бібліотеці.

Спочатку аналізується монографічна література, потім проглядаються періодичні та тематичні видання, оформлюється бібліографічна картотека. Рекомендовано користуватися мовними засобами, які використовуються в науковій роботі при цитуванні та переказі використаних джерел.

Огляд літератури з теми має засвідчити глибокі знання студента з досліджуваного питання, проблеми, його вміння систематизувати джерела інформації, критично їх оцінювати, відокремлювати суттєве від другорядного, оцінювати попередньо зроблене іншими дослідниками, визначати головне у сучасному стані проблеми.

3.6. Висновки та рекомендації

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв’язаного наукового завдання, його значення для науки і практики. Далі формують висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

У висновках важливо вказати на наукову новизну, теоретичну і практичну цінність дослідження і впровадження.

Обсяг висновків і рекомендацій 1-3 сторінки.

3.7. Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати таким способом: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна отримати з таких міждержавний і державних стандартів: ГОСТ 7.1-84 “СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требование и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “СИБИД. Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требование и правила ”, ГОСТ 7.11-78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”.

3.8. Додатки

За необхідністю до додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

протоколи і акти випробувань, впроваджень, розрахунки економічного ефекту;

інструкції і методики;

таблиці допоміжних цифрових даних;

допоміжні ілюстрації.

Вимоги до написання курсових робіт:

Курсова робота повинна бути друкованою, обсягом не менше 25 – 30 сторінок.

Поля: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 2 см, праве – 1 см.

Шрифт – Times New Roman, розмір шрифта – 14, інтервал – одинарний.

Кількість рядків на сторінці не менше 30.

Таблиці, рисунки та додатки нумеруються в порядку згадування.

До курсової роботи додається картотека зареферованої літератури, копії статей, ілюстраційний матеріал (таблиці, схеми, гербарні зразки, мікропрепарати, зразки сировини, карти поширення лікарських рослин).

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

Тема 1

Фармакогностична характеристика лікарської рослинної сировини за вимогами ДФУ

Алтея

Кропива

Собача кропива

Артишок

Бобівник трилистий

Бузина чорна

Гінго дволопатеве

Хвощ

Солодка гола

Елеутерокок колючий

Ехінацея

Розторопша плямиста

Подорожник

Сена гостролиста

Буркун

Вовчуг

Гірчак

Дуб

Тирлич

Чебрець

Перстач

М’ята перцева

Полин

Шавлія лікарська

Валеріана

Береза

Деревій

Глід

Арніка гірська

Материнка звичайна

Нагідки лікарські

Наперстянка

Дурман

Беладона звичайна

Блекота чорна

Чистотіл звичайний

Барвінок малий

План

Вступ.

Назва лікарської рослини, систематика (рід, родина, вид) і лікарської рослинної сировини, відомості про походження назви виду (родини), синоніми.

Коротка ботанічна характеристика рослини, ареал розповсюдження і екологічні особливості.

Анатомічні діагностичні ознаки лікарської рослинної сировини.

Показники доброякісності сировини.

Хімічний склад досліджуваної ЛРС, локалізація діючих речовин в органах рослин.

Сировинна база, ресурси і можливості заготівлі дикорослих видів, обсяги і райони культивування. Особливості біології і культивування, нові сорти.

Раціональні прийоми збирання сировини, природоохоронні заходи.

Лікарські препарати, прописи народної медицини.

Висновки.

Перелік використаної літератури.

Тема 2

Ідентифікація, кількісне визначення . в ЛРС за методиками ДФУ

1. Антраценпохідні

2. Алкалоїди

3. Аскорбінова кислота

4. Лігнани і ксантони

5. Фурохромони

6. Кумарини

7. Хромони

8. Катехіни

9. Кардіостероїди

10. Полісахариди

11. Сапоніни

12. Таніни

13. Терпеноїди

14. Ефірні олії

15. Фенологлікозиди

16. Флавоноїди

17. Іридоїди

18. Гідроксикоричні кислоти

19. Органічні кислоти

План

Вступ.

Коротка характеристика групи БАР, методик придатних для стандартизації ЛРС.

Методики ДФУ для аналізу даної групи БАР

Ідентифікація

Кількісне визначення

Удосконалення методів аналізу ………… в лікарській рослинній сировині.

Висновки (викладені в АНД методики згрупувати і представити у вигляді таблиці).



Страницы: 1 | 2 | Весь текст